Мюнхенська конференція

1963 року, у розпал "холодної війни", зустріч високих представників країн-членів НАТО в Мюнхені була організована виключно з огляду на конфлікт між Заходом і Сходом. Від того часу Мюнхенська конференція з питань безпеки неодноразово змінювала свій профіль.

Після падіння Берлінського муру форум відкрив свої двері спершу для держав з Центральної та Східної Європи, включно з країнами, які входили до складу Радянського Союзу. З часом у фокус мюнхенських дебатів усе частіше потрапляла Азія. Загалом же розвиток Мюнхенської конференції віддзеркалює процеси глобалізації світу та політики безпеки.

"Жорсткі" та "м'які" питання

Разом з новими індустріальними країнами на кшталт Індії, Бразилії й Китаю з 1 по 3 лютого на конференції будуть представлені також і африканські держави. Загалом до Мюнхена завітають близько 400 делегатів із понад 70 країн. На конференцію вже давно збираються не лише політики. У форумі усе активніше беруть участь топ-менеджери підприємств та представники неурядових організацій.

"Мюнхенська конференція з питань безпеки відображає зміни, які відбуваються у формуванні політики безпеки у XXI сторіччі. Окрім класичних "жорстких" проблем безпекової політики, в її порядок денний усе частіше потрапляють так звані "м'які" питання на кшталт зміни клімату або кібер-безпеки", - характеризує фокус конференції її голова Вольфґанґ Ішинґер.

Повернення Байдена

Та незважаючи на наявність багатьох інших міжнародних конференцій із більш широким спектром обговорюваних питань, потреба у обміні думками з приводу політики безпеки є, судячи з усього, більш ніж нагальною. Цьогорічий форум має стати особливо багатолюдним. "До Мюнхена приїдуть понад 90 урядових делегацій", - наголошує Ішинґер. За його словами, найвідомішим учасником цьогорічної конференції стане віце-президент США Джо Байден. 2009-го він уже приїздив до Мюнхена, аби проголосити промову про відносини з Росією. Уперше візьмуть участь у конференції бразильський міністр закордонних справ та головна позивачка Міжнародного кримінального суду. Найголовнішими темами, за оцінкою Ішинґера, цьогоріч стануть Малі, Сирія, а також ситуація з Іраном.

Ішинґер відкидає закиди критиків, які вважають конференцію нелегітимним форумом для прийняття рішень у політиці та оборонній промисловості. На його думку, вони просто закривають очі на те, що конференція являє собою зараз. "Нема нічого кращого, аніж плекати старий образ ворога і використовувати застарілі стереотипи. Проте факт полягає в тому, що конференція займається питаннями роззброєння, запобігання війн та кризових ситуацій. Найгостріші питання міжнародної політики сьогодні обговорюються разом з представниками неурядових організацій на кшталт Human Rights Watch або Greenpeace, а також із лауреатами Нобелівської премії миру", - підкреслює Ішинґер.

Обмін думками без страху

Таку думку поділяє і Джеймс Дейвіс, професор міжнародної політики швейцарського університету Санкт-Галлена, який вже десять років бере участь у форумі. "Конференція пропонує виняткову можливість обговорити виклики міжнародної безпеки з представниками усіх зацікавлених сторін, міжнародних та неурядових організацій в одному місці. Для мене як науковця це унікальна можливість поспілкуватися з людьми, відповідальними за прийняття рішень в усьому світі", - наголошує Джеймс Дейвіс.

Окрім того, за словами науковця, на конференції не приймають якихось рішень. Навпаки, зустріч пропонує своїм учасникам можливість обговорити нові підходи та ідеї у неофіційному середовищі. Особливістю Мюнхенської конференції з питань безпеки, на думку Дейвіса, є те, що на ній можуть поспілкуватися люди, які в іншій ситуації уникали б одне одного. Адже де ще можна собі уявити, що американський сенатор спілкується за кавою з членом іранського уряду?