Куди рухається Китай?

Великий резонанс у німецькій пресі викликало повідомлення про злиття двох великих фармацевтичних концернів Німеччини – Merck та Schering. Оцінки оглядачів щодо цієї багатомільярдної угоди розділилися. Газета Abendzeitung позитивно оцінює злиття концернів:

„Merck – сімейне підприємство з другого ешелону біржових велетнів, плануючи це амбіційне злиття, розраховує на великий стрибок до рівня світових лідерів. Для галузі фармацевтичних досліджень – це непогана новина. Зважаючи на відносну дрібність німецьких підприємств цієї сфери, іноземні виробники лише зверхньо посміхалися. Однак концерн такого широкого профілю, як той, що нині формується, стане серйозним світовим конкурентом. Лише разом ці підприємства матимуть достатні фінансові ресурси, аби успішно розробляти нові медикаменти”, - вважає Abendzeitung.

Протилежної думки дотримується газета Nordkurier:

„Великий - ще не означає кращий. Такого досвіду у минулому набули чимало підприємств, які самим лише нарощуванням обороту хотіли покращити свої позиції на світовому ринку. Однак це не так просто: анонсоване мегазлиття у фармацевтичній індустрії не буде шлюбом з любові. Обидва підприємства не використовуватимуть спільно свої потенціали, натомість пріоритети одноосібно визначатиме Merck. Навряд чи спільний менеджмент для двох таких різних підприємств буде ефективним. Внутрішні суперечності можуть звести нанівець всі можливі переваги злиття. Крім того, Merck має мобілізувати значні фінансові ресурси і взяти великі кредити, аби проковтнути Schering. Згодом саме цих грошей може відчутно забракнути на потреби фармацевтичних досліджень, без яких не витримати жорсткої конкуренції“, - застерігає Nordkurier.

Газета Stuttgarter Zeitung прогнозує майбутньому фармацевтичному гіганту успіх на ринку:

„Фінансово обидва концерни цілком можуть собі дозволити розширення. Підприємства збільшили обсяги прибутків завдяки перенесенню значної кількості робочих місць закордон, де робоча сила є значно дешевшою. Більше того: на багатьох закордонних ринках підприємства вже закріпилися і мають навіть більш міцні позиції, ніж у Німеччині. Приклад цих двох концернів є зайвим свідченням того, що підприємства намагаються зробити себе незалежними від примх вітчизняного ринку”, - констатує Stuttgarter Zeitung.

До іншої теми. Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung аналізує політичну ситуацію у Китаї. Днями у Пекіні відбувся з’їзд Комуністичної партії, на якому три тисячі делегатів обговорювали плани на майбутню п’ятирічку. Оглядач німецького видання звертає увагу на контраст між політичним застоєм та економічним проривом у Піднебесній:

„Цього року керівництво країни приділяє особливу увагу необхідності проведення реформ. Закордоном Китай вже сприймається як сучасна прагматична сила: країна є членом Світової організації торгівлі, вона стала важливим гравцем на світовій економічній арені, жаданим місцем для вкладання інвестицій. Китайські мегаполіси виглядають подекуди навіть більш сучасними, ніж західні. Однак економічний бум дедалі більше контрастує з ідеологічним застоєм. Керівництво партії наразилося на гостру критику з лав функціонерів старої комуністичної закваски. Приводом для цього став розгляд на з’їзді ініційованого урядом закону про захист приватної власності. Ця дискусія набула небачених масштабів і вийшла за партійні рамки”,

констатує Frankfurter Allgemeine Zeitung і продовжує:

„70 мільйонів членів партії донині вивчають комуністичний маніфест та інші твори марксистської класики. В цих текстах вони читають, що з явищами, які керівництво країни пропонує у своїх проектах реформ, взагалі-то треба боротися. Може статися так, що в голови пересічних партійців закрадуться дуже небезпечні думки. Приміром, хтось раптом збагне, що все китайське економічне диво базується лише на тому, що чесний марксист вважає „пригнобленням робочого класу”: на використанні дешевої, безправної робочої сили. Там же написано про те, що приватна власність є коренем зла”, - пише Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Далі видання запитує, яким є майбутній напрямок розвитку країни:

„Куди все таки рухається Китай? Невже врешті-решт, якщо реформи триватимуть, країною з ефективною ринковою економікою керуватиме комуністична партія? Чи може вона згодом змінить свою назву на „соціал-демократичну”? Чи може взагалі партій стане декілька? Ці відповіді керівництво країни має дати вже скоро”, - вважає Frankfurter Allgemeine.

Огляд преси підготував Євген Тейзе