1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Суспільство

Труднощі перетину кордону

Вікторія Власенко
18 жовтня 2018 р.

Виснажливі черги, відсутність туалетів і хабарництво - такі проблеми турбують українських та іноземних громадян, які перетинають кордон України з країнами ЄС через пішохідні та автомобільні пункти пропуску.

https://p.dw.com/p/36kif
На українсько-польському кордоні
На українсько-польському кордоніФото: DW/V. Pryhid

Українські пункти пропуску на кордоні з країнами ЄС мають застарілу інфраструктуру і недостатню пропускну спроможність, що нерідко призводить до зловживань службовим становищем з боку прикордонників та митників. Натомість зі зведенням нових сучасних міжнародних автомобільних пунктів пропуску (МАПП) українська влада не поспішає. Такі висновки зробили автори  незалежного моніторингового дослідженні "Анатомія українського кордону", який  підготувала громадська організація "Європа без бар’єрів". Результати оприлюднили у четвер, 18 жовтня, у Києві.

Хто їде до ЄС?

На сьогодні, на кордоні України функціонує 51 МАПП, вісімнадцять з яких сполучають її з державами-членами ЄС. Після введення безвізового режиму потік українців, які хочуть в'їхати до країн Шенгенської зони, невпинно зростає. За даними Держприкодонслужби України,  у 2017 році  18 автомобільних та один пішохідний пункт пропуску на кордоні з країнами ЄС перетнули 37,2 мільйона осіб, що на один відсоток більше, ніж у 2016 році. Тож автори дослідження намагалися з'ясувати, наскільки справляється з пасажиро- та автопотоком інфраструктура українських МАПП. 

Щоб отримати об'єктивну картину, у квітні-травні 2018 року було проведено опитування громадян України та іноземців на 20-ти автомобільних і пішохідних пунктах пропуску між Україною, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, а також Білоруссю. З'ясувалося, що найчастіше кордон з ЄС перетинають ті українці, які займаються прикордонною торгівлею (30 відсотків), трудові мігранти (17 відсотків) та  ті, хто перетинає кордон на не розмитнених автомобілях з іноземною реєстрацією з метою транзиту (15 відсотків). Опитування на українсько-білоруському кордоні показало дещо іншу тенденцію. Там більшість українських громадян метою поїздки зазначали "візит до родичів".

Черги, сміття і погані дороги

Опитані на прикордонних пунктах скаржилися на відсутність окремих смуг для пішоходів та автобусів,  розбиті дороги, погане освітлення, непридатні для нормальної експлуатації будівлі МАПП  і завали сміття.  Крім того, застарілі комп'ютерні системи КПП часто "зависають", що на довгий час паралізує процес перетину кордону. Брак туалетів і проблеми з їх чистотою респонденти відзначили на всіх без винятку пунктах пропуску, на яких проводилося опитування. Цікаво, що на схожі труднощі ще 10 років тому, тобто задовго до "безвізу", нарікали і європейські дослідники, перевіривши ситуацію на східних кордонах ЄС. 

В актуальному українському дослідженні, окрім поганих умов перетину кордону, які принижують людську гідність, чи не кожен опитуваний скаржився на довгі виснажливі черги.  Найдовші черги, у яких можна простояти від двох до п’яти годин, зафіксовані на кордоні з Польщею. У Словаччину українські респонденти в'їжджали в середньому за 3,5 години, в  Угорщину - за 2 години,  у Румунію - за 1 годину.  На північному кордоні з Білоруссю респондентам доводилося чекати близько однієї години.

За даними дослідження, наразі термінового ремонту потребують більшість українських МАПП,  за винятком  відносно нових "Смільниця" та "Грушів", а також пунктів "Рава-Руська",  "Малі Селменці" та "Порубне", які було реконструйовано кілька років тому за кошти ЄС. І хоча місцева влада прикордонних областей розуміє нагальність відкриття нових пунктів пропуску і модернізацію старих, проте не має на це коштів, йдеться у дослідженні.

"Чайові" для митника

З'ясувати рівень корупції на українських МАПП також входило до завдань дослідження. За словами його авторів, під час опитування, яке відбувалося безпосередньо на прикордонних пунктах, респонденти неохоче говорили про факти корупції. Проте його результати все-таки засвідчили, що з проявами корупції під час перетину кордону на МАПП, особисто стикалися чи чули про них 20 відсотків учасників дослідження, які є українськими громадянами, і 23 відсотки іноземців. На кордоні між Білоруссю та Росією прояви корупції траплялися значно рідше. Про неї заявили 4 відсотки українських респондентів та 9 відсотків іноземців. 

Найчастіше хабарі вимагають українські митники. Переважно у вигляді сплати за перевезення контрабандних цигарок та алкоголю, за перевезення авто з іноземною реєстрацією і за "лагідний" огляд транспортних засобів. Популярним способом наживи серед несумлінних митників, про які говорили респонденти на кордоні з Польщею, - плата за проїзд без черги,  за що зазвичай вимагають 250 гривень. А на кордоні зі Словаччиною українські прикордонники, за словами опитуваних, просять "на каву" по 100 гривень чи 5 євро, а митники вимагають 10 євро за пришвидшений огляд авто. Проте, попри ці факти, на думку частини опитаних, кількість випадків корупції на українському кордоні загалом зменшилася у порівнянні з минулими роками.

Хронічні черги на кордоні з Польщею: перешкода безвізу? (28.02.2018)

 

Пропустити розділ Більше за темою