1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Викрадений нацистами

Дмитро Каневський20 травня 2013 р.

Блакитні очі і русяве волосся зіграли злий жарт у житті Фолькера Гайнеке. Вкрадений нацистами з Криму, разом з тисячами інших жертв проекту "Джерело життя", він мав стати основою майбутньої "вищої раси".

https://p.dw.com/p/18ZPV
Як кримський хлопчик мав стати елітою "третього рейху"
Як кримський хлопчик мав стати елітою "третього рейху"Фото: Privat

73-річний гамбуржець Фолькер Гайнеке провів понад 30 років у пошуках свого коріння в Україні. Пронишпоривши безліч архівів, він зібрав сотні документів, але й досі не зміг встановити головного: ким були його батьки. У цьому історія гамбуржця нагадує життєпис тисяч інших дітей, що були викрадені нацистами у межах есесівської програми "Джерело життя".

В добу Другої світової війни нацистський режим займався не лише методичним винищенням "неправильних" народів, інвалідів та розумово відсталих і проведенням жахливих експериментів з генетикою. Нацисти прагнули селективного виведення ідеальної "нордичної" раси. Ще до приходу до влади Адольф Гітлер неодноразово озвучував свої расистські переконання. Але по-справжньому одержимим культивуванням "арійської раси" був шеф СС Генрих Гіммлер, який і став в прямому і переносному сенсі "Хрещеним батьком" проекту "Джерело життя".

Упродовж трьох десятиліть Фолькер Гайнеке шукав своє коріння в Україні
Упродовж трьох десятиліть Фолькер Гайнеке шукав своє коріння в Україні

Від курей до дітей

Свого часу Гіммлер тримав курячу ферму, де експериментував зі штучним добором, намагаючись вивести ідеально білих курей. Згодом він спробував втілити свої експерименти з євгенікою і на людях. Інтерес до розведення птахів звів Гіммлера з Адальбертом Гайнеке. Гіммлер і Гайнеке, який тримав птахоферму неподалік Гамбурга, відразу знайшли спільну мову і швидко здружилися. Нерідко Гіммлер гостював у маєтку Гайнеке в супроводі начальника гітлерівської партійної канцелярії Мартина Бормана.

Подружжя Гайнеке було бездітним, і Гіммлер, який ратував за максимальне розмноження "арійської раси", пообіцяв "незабаром дістати їм дитину". Поповнення родини мало надійти до подружжя Гайнеке від проекту "Лебенсборн" (Джерело життя).

У "Будинку дитини"
У "Будинку дитини"Фото: Deutsches Bundesarchiv

Цей проект заохочував офіцерів СС в спеціально створених "Будинках матері" фліртувати з "расово чистими" жінками. Народжені поза шлюбом діти офіцерів СС, в тому числі від самого Гіммлера та його ад'ютантів, мали стати наступною елітою "третього рейху", обійнявши в майбутньому ключові посади в імперії.

З 1935-го року відкрилося близько 17 таких будинків в Німеччині, Норвегії, Австрії та кількох інших країнах. Таким чином народилися тисячі намовлят, але темпи народжуваності явно розчарували Гіммлера: на початку 1940-х він видає розпорядження збирати по всій Європі "расово чистих" дітей для участі в проекті "Джерело життя".

Насильницька германізація

1942-го року німецькі війська увійшли в кримське село Айвове. Маленький Саша Літау ідеально відповідав есесівським критеріям: русявий та блакитноокий хлопчик. Момент, як офіцери силоміць вирвали його з рук матері, закарбувався в пам'яті Саші на все життя. "Мене переправили до Лодзю, де в спеціалізованому центрі перевіряли "расову придатність", і зрештою дали нове німецьке ім'я - Фолькер".

Як кримський хлопчик мав стати елітою "третього рейху"
Як кримський хлопчик мав стати елітою "третього рейху"Фото: Privat

Ще якийсь час він провів у спеціальних "Будинках дитини" в Польщі та на Сході Німеччини. "За розмови українською чи польською дітей могли жорстоко побити. Виховательки готували нас до всиновлення сім'ями кадрових есесівців ", - каже Гайнеке.

Зрештою кримського хлопчика всиновили друзі самого Гіммлера - заможна родина Гайнеке з Гамбурга. Нацистське управління раси попіклувалося про видачу нового фальшивого свідоцтва про народження. Відтоді і аж до смерті своїх названих батьків 1975-го року Фолькер жодного разу не говорив з ними про минуле. "Ми жили в повному достатку. Але чогось мені завжди бракувало: знати хто я, звідки, де мої справжні батьки", - розповів він у розмові з Deutsche Welle.

У повоєнній Німеччині тему гіммлерівських "фабрик з розведення дітей" здебільшого замовчували. Навіть на Нюрнберзькому процесі, у документах якого Фолькер Гайнеке разом з іншими дітьми фігурував як жертва, причетні до програми не отримали серйозного покарання. На допитах вони стверджували, що усі викрадені з Польщі і України діти були "сиротами".

Душевні травми серед дітей "Джерела життя" - дуже поширені. Згідно з одним з досліджень, схильність до суїциду у таких дітей є у двадцятеро вищою. "Наприклад мій знайомий норвежець, теж дитина з "Джерела життя", спалив себе живцем, будучи у вже дуже поважному віці", - розповідає Гайнеке.

Гайнеке з названими батьками
Гайнеке з названими батькамиФото: Privat

Між тим, з плином часу доступ до документів періоду Другої світової ставав легшим. Починаючи від кінця 1970-х років, Гайнеке зібрав 20 скринь документів, аж поки не дістався до головних: свідоцтва про всиновлення, де було вказано його справжнє ім'я - Олександр Літау та іншого документу СС, в якому описані подробиці операцій у Красногвардійському районі Криму, зокрема, і викрадення дитини для подальшої "арієзації". Гайнеке-Літау, однак, не знайшов жодної згадки про своїх батьків і тому вирішив спробувати вдачу в Криму.

Пізнє повернення до Криму

2002-го року Гайнеке уперше вирушив до України на розшуки рідних. "Пригадую дорогу з Києва до Сімферополя. Я не зімкнув очей всю ніч, вдивлявся в українські краєвиди, соняшникові поля, відчуваючи, що це мій край, тут я народився. Це не можна описати словами. Я привіз з собою горстку кримської землі", - розповідає він.

Під час цієї поїздки Гайнеке зустрічався зі свідками гітлерівської окупації. "Хтось пригадував прізвище Літау, хтось згадував, що чув про викрадення дитини, але усі спогади очевидців були дуже розмитими", - з прикрістю констатує він.

Довгоочікувана звістка надійшла до нього лише декілька тижнів тому з Росії. Там, під час перепоховання братніх могил, встановили особу солдата на прізвище Літау, який загинув під Сталінградом. Жодних відомостей про матір Фолькер Гайнеке досі так і не отримав.

Під час подорожі до Криму
Під час подорожі до КримуФото: Privat

Найближчим часом він збирається здійснити ще одну подорож до України та Росії, сподіваючись цього разу довідатися більше про долю своїх батьків. "Я всюди підсвідомо шукаю рідних. Все життя вдивляюсь в обличчя перехожих. Можливо у мене є брат або сестра, - каже Гайнеке. - Та найголовніше було б дізнатись, що сталося з моїми батьками. Тільки тоді я зможу закрити це коло тривалістю в життя".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою