Чому в Берліні так багато "біженців" з Молдови
15 вересня 2021 р.
Оранієнбурґер штрассе, будинок 285. Цю адресу в районі Райніендорф на півночі Берліна регулярно вносять у навігатори автобусів з молдовськими номерами. Тут розташовується центр первинного прийому та реєстрації претендентів на статус біженця. Сюди, після двох днів у дорозі, вони привозять десятки громадян Республіки Молдова, які хочуть попросити притулку в Німеччині. За один тільки місяць липень у Берліні молдавани подали близько 900 таких заяв.
Автобуси з Молдови приїжджають, як правило, ночами. Дійшло до того, що цього літа міські служби з прийому претендентів на статус біженця не могли впоратись із напливом мігрантів, а берлінські газети виходили з заголовками типу: "Поклик грошей - дедалі більше молдаван шукають притулку в Німеччині".
Молдавани - на першому місці за кількістю заяв на статус біженця в Берліні
Сам центр реєстрації та гуртожиток для новоприбулих розташовані в глибині парку. На алеї, що веде з парку до метро, кожна друга сім'я говорить румунською - і практично всі відмовляються від інтерв'ю. У Берліні на початок вересня перебувало загалом близько 18 тисяч осіб, які чекають на розгляд владою заяв на статус біженця.
Прессекретар міського відомства у справах біженців Саша Ланґенбах (Sascha Langenbach) називає "колосальною" потребу в перекладачах з російської. "Хоча б для того, щоб пояснити нашим заявникам, що їх очікує найближчими днями - як проходить процес реєстрації, які вимоги пред'являються під час медичного обстеження".
Наприкінці серпня відомство найняло на роботу 20 студентів, які володіють російською. Як каже Ланґенбах, їх шукали по всьому місту - і в місцевому інституті славістики, і в єврейській громаді.
Читайте також: Придністров'я - відкрита рана Східної Європи
Біля входу на територію, що охороняється, де розташовані гуртожитки для прибулих, сидять в очікуванні три десятки молдаван з валізами. Фотографуватися і називати свої імена вони навідріз відмовляються. Але про причини свого приїзду в Німеччину кажуть відкрито: їм бракує грошей.
"Ми приїхали, щоб не зимувати вдома, - каже молода жінка. - Тому що не можемо дозволити собі купувати газ по вісім лей за кубометр (0,39 євро - Ред.). Нам жити нема на що. Якби було на що жити, я б не каталася з дітьми до Німеччини".
Стрибок числа "біженців" з Молдови
Як каже речник відомства у справах біженців Саша Ланґенбах, ось уже кілька місяців молдовани міцно утримують у Берліні лідерство за кількістю заяв про притулок у Німеччині. На них, за його даними, припадає 50-60 відсотків від загального числа заявників.
Чому раптом молдовани кинулися до Німеччини за статусом біженця? Саша Ланґенбах вагається з відповіддю і ретельно добирає слів. "У нас немає пояснень цьому, - говорить він. - Але ми знаємо, що Молдова - найбідніша країна в Європі, і що середній дохід на душу населення там настільки низький, що це може бути причиною того, що люди хочуть жити в Німеччині в кращих умовах".
Читайте також: Коментар: Перемога партії Санду як історичний шанс для Молдови
Про це кажуть і ті молдавани, які погодилися поговорити з кореспондентом DW на умовах анонімності - ні про жодні політичні переслідування не йшлося; але всі були просто в захваті від (більш ніж скромних за німецькими мірками) грошових допомог і від безплатного медичного обслуговування.
Депутат Бундестагу: нам треба закрити цю лазівку
Депутат Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини та голова Німецько-молдованського форуму Фріц Фельґентрой (Fritz Felgentreu) говорить, що наплив молдовських "біженців" - це результат дій невеличкої, але дуже завзятої частини населення Молдови.
"Ніхто з них не отримає жодного притулку, це абсолютно ясно! Тому що в Молдові немає політичних репресій, - каже політик. - І тому зрозуміло, чим все це закінчиться. Але вони знайшли лазівку, через яку можна пролізти - і використовують її. Але це лише крихітна частина населення цієї прекрасної країни, і я думаю, що це наш обов'язок - подбати про те, щоб це припинилося".
Але закон є закон: будь-який іноземець має право попросити владу Німеччини про притулок. І на час розгляду заяви він може перебувати в країні, отримуючи допомогу від держави. У земельному відомстві у справах біженців Берліна говорять, що кількасот євро справді можуть бути головним мотивом для міграції.
Саша Ланґенбах пояснює: в рамках процедур з оформлення прибулих передбачена допомога - матеріальна і фінансова, в тому числі й триразове харчування. За його словами, якщо людей селять до центру розміщення, їм виплачуються невеликі кишенькові гроші - близько 130 євро на одного дорослого. Якщо ж розміщення організовано в гуртожитку, де немає харчування й треба готувати самим, то ця сума істотно підвищується - люди отримують по 350 євро на місяць на людину.
"Створюється враження, що для деяких це справді стає причиною спробувати щастя в Німеччині", - говорить Ланґенбах. Опитані молдавани підтверджують ці припущення. Деякі з них, не розуміючи жодного слова німецькою, чомусь упевнені в тому, що вже в перші дні в Німеччині їм видадуть мало не "чеки на 50 тисяч євро "для оплати медичних послуг." За комуналку не платимо, житло дають, що ще треба? Тепло, добре і їжа безплатно", - захоплюється один з молдован у центрі прийому біженців.
Читайте також: Вибухонебезпечний спадок радянської епохи
Тим часом міська влада оголосила про те, що з вересня 2021 року грошові виплати претендентам на статус біженця робитимуться раз на місяць - як це було до пандемії - а не на три місяці наперед. Періодичність виплат була змінена для того, щоб скоротити число відвідувачів у центрах з прийому біженців. У результаті вже зараз заявники отримуватимуть на руки 146 євро в місяць, а не 438 євро відразу на три місяці наперед.
Але чи скоротить це число "біженців" з небагатої, але цілком демократичної країни?