Чи посилить Україна свої позиції на світовому ринку озброєнь?

Державний концерн "Укроборонпром" заснували в останні дні минулого року з семи оборонних підприємств, серед яких експортно-імпортна компанія "Укрспецекспорт". В своєму указі Янукович зобов'язав уряд створити «Укроборонпром» замість «Укроборонекспорту». На разі до складу держконцерну увійшли сервісні та управлінські структури. Але згодом до нього планується залучити підприємства з "розробки, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової та спеціальної техніки і боєприпасів". Досі експортером зазвичай виступав "Укрспецекспорт" та його дочірні підприємства. Обсяги експорту озброєнь і послуг військового та спеціального призначення, за різними оцінками, складають від одного до півтора мільярдів доларів щороку. Таким чином Україна не належить до світових лідерів з експортеру зброї. Серед найбільших експортерів озброєнь на планеті, за даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI), - США, Росія, Німеччина, Франція, Великобританія, Китай та Ізраїль.

Святе місце порожнім не буває

Керівник наукових програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Сергій Згурець зазначив в інтерв'ю Deutsche Welle, що головною проблемою українського військово-промислового комплексу є необхідність вкладення частини доходів від експорту зброї в переобладнання підприємств ВПК та створення нових перспективних зразків. А головним ризиком експорту української зброї експерт вважає те, що "кон'юнктура ринків світові зброї дуже важко піддається обчисленню".

Відкриті проблеми «оборонки»

Згурець не погоджується з тезою про безконтрольність експорту зброї з України та її нелегальне постачання до зон конфліктів. На доказ він навів звинувачення України кілька років тому в постачання до Іраку систем ППО "Кольчуга", які виявилися безпідставними після вторгнення війська США до тієї країни: "Вибачення з американського боку були достатньо тихими. Але вони були. А відтоді жодні міжнародні інституції ніколи не заявляли про порушення з українського боку". Згурець вважає, що створення українського централізованого оборонного гіганту буде ускладнюватися тим, що підприємства українського ВПК мають різні форми власності. І що процедура їхнього об'єднання забере досить багато часу. Тим часом проблеми модернізації оборонних підприємств, виконання державного оборонного замовлення та інші проблеми внутрішнього ринку залишаються, як сказав експерт, відкритими.

Автор: Олександр Савицький
Редактор: Дмитро Каневський