Наступ російської у Чехії

Серед тих чеських міст, що їх сподобали росіяни, які мають дозвіл на постійне або тривале перебування в Чехії, найбільш "російськими" виглядають Карлови Вари та Маріанське-Лазне, і виглядають так через усюдиприсутню російськомовну рекламу.

Коли в Маріанське-Лазне ви опиняєтесь на центральній вулиці, яка називається Головний проспект, вас не покидає враження, що це російське місто. Навколо - кирилиця, кирилиця, кирилиця... На рекламних тумбах, на вітринах крамниць, на десятках переносних щитів, які зовсім не по-чеськи прив’язано до ліхтарних стовпів і дорожніх знаків залізними ланцюгами.

"Жах!", - сказав мер Зденєк Крал, коли пройшовся Головним проспектом, і члени міської ради з ним одностайно погодилися. Від березня на вулицях Маріанських Лазень знову має запанувати латинка. "Ми, - наголошує Зденєк Крал, - не забороняємо російськомовних написів, ми їх упорядковуємо".

Магістрат ухвалив, що будь-яка реклама має бути надрукована або написана по-чеськи і латинкою. Напис іншою мовою? Будь ласка! Але нижче й удвічі дрібнішим шрифтом. Переносні щити - не вище за 130 і не ширше за 66 сантиметрів, а крім того - жодних ланцюгів з висячими замками. Уранці власник крамниці чи кав’ярні їх виставив, а ввечері забрав. А якщо "забув" забере міська технічна служба.

Росіяни надають перевагу курортам

Локальна, на перший погляд, подія, зацікавила, як свідчать відгуки преси й дискусії в інтернеті, чеську громадськість. Усі, що зачіпали тему "латинка-кирилиця", пов’язують це з постійним збільшенням числа росіян у Чехії, і то насамперед в курортних зонах - Маріанське-Лазне, Карлови Вари, Теплиці...

У славетних карловарських водолікарнях чехів, як на сьогодні, лікується втричі менше, ніж росіян. Життя по курортних містах дороге, і оселяються там переважно грошовиті "нові росіяни", які помітно впливають на стан як місцевої економіки, так і культури. Завдяки ним, чеський міський фольклор збагатився таким жанром, як "російський анекдот". Ось типово карловарський: "Купив краватку і лише... за тисячу доларів" – "Дивак! За рогом продають по дві тисячі!".

Обмеження свободи чи охорона рідної мови?

У всіх трьох згаданих містах часто буває празький програміст Вацлав Гоусер. "Скільки мені відомо, - розповів він у розмові з Deutsche Welle (DW), - Маріанське-Лазне - це ще територія Чехії, а тому вся публічна інформація має подаватися чеською. Звичайно, якщо господар крамниці чи ресторану іноземець, а до того ж і клієнти є його краянами, він може вживати і свою мову. Але ніколи коштом чеської". Дружина Вацлава, росіянка Тетяна, яка вже тридцять років є чеською громадянкою, вважає, що мовні суперечки спричиняє ментальна особливість її земляків, які прагнуть вести перед у всьому і всюди, забуваючи, що Чехія не є губернією Росії.

З подружжям не зовсім погоджується власник бару Вацлав Юнак, який запевнив, що, якби в Маріанське-Лазне мешкало багато китайців, то в нього над дверима був би і китайський напис. "У такі речі, - зауважує він, - держава не повинна втручатися. Хай кожен пише так, як йому заманеться. А те, що вигадали наші урядники, є обмеженням свободи".

Але деякі коментатори гадають, що ті самі урядники прокладають шлях закону, який вже мають десять країн ЄС і якого досі бракує чехам, - закону про охорону та збереження рідної мови. До речі, "війна вивісок" у Чехії вже була - у 19-му столітті. Тоді чеськомовні змагалися з німецькомовними.