Франсуаза Жило: життя з Пікассо і без нього

Роберт Капа зробив знімок свого друга Пікассо з його коханою Франсуазою Жило в 1948 році. На фото вона з усмішкою йде попереду по пляжу, а він, лукаво дивлячись у камеру, тримає над нею парасоль. Утім, Франсуаза Жило ніколи не перебувала в тіні Пікассо. У книзі "Жінка, яка каже ні" розповідається історія цієї сильної художниці, яка десять років була музою митця, а потім покинула його.

"Він був майстром, вона - музою. Він відкрив її, коли їй було 22 роки. Молода й вільна від впливів, цнотлива, мов біле полотно, яке кликало заповнити його", - так Мальте Гервіґ описує зустріч Пікассо та Жило. Окрім того, книга чудово іронізує з видатного митця та його не менш великої самозакоханості.

"Найвідоміший художник свого часу і, ймовірно, всіх часів був обдарованим гравцем на публіку", - констатує у своїй книзі Мальте Гервіґ. "Поруч із ним самим та мистецтвом у житті Пікассо було небагато місця, тиранія генія робила всіх інших статистами". Тільки Франсуазі Жило вдалося зламати цю логіку.

"Дівчата з такою зовнішністю не можуть бути художницями", - заявив Пікассо Жило. Але після цього запросив її до своєї майстерні. Принаймні так про це розповіла 93-річна Жило автору книги в одному з інтерв'ю, які Гервіґ брав у художниці в її майстернях у Парижі та Нью-Йорку. Франсуаза Жило й донині малює щодня. На фото - портрет у стилі нуар, олія на полотні, 1943 рік.

За 75 років Жило створила понад 5000 малюнків і 1600 картин. Уже майже півстоліття її картини щороку можна побачити щонайменше на одній виставці. Більшість її полотен перебувають у приватній власності, а деякі зберігаються в музеях, наприклад, у нью-йоркському "Метрополітені". На фото - автобіографічний портрет 1941 року.

"Пікассо і я - обійми" - так називається ця картина, намальована в 1948 році. На ній вони ще щаслива пара. Вони так і не одружилися. Старший син Клод народився роком раніше, а ще через рік народилася їхня дочка Палома. Франсуаза не хотіла дітей, але Пікассо її вмовив. Вона б ніколи не пожертвувала мистецтвом заради Пікассо. Цієї позиції Жило дотримується донині.

Пікассо був її великим коханням, її пристрастю. Але існували й межі того, що Жило була готова приймати. Її горду поставу чітко видно й на цьому фото, коли Жило малює. "Ne me touchez pas", що в перекладі означає "Не торкайтеся мене", - так зветься ця картина. Це мовби її життєве кредо: ще в дитячому віці вона нікого не підпускала до себе надто близько.

"Навіть Пікассо ніколи не знав мене, незважаючи на десять років спільного життя, тому що я була замкнута. Я ніколи не відкривалася. Чому я повинна це робити?", - оповідає вона Мальте Гервіґу "із дружньою інтонацією, поки її дзвінкий сміх топив лід". На цій світлині їй 15 років. Два роки потому вона намалювала свою першу картину.

"Пабло пояснив їй це ще за кілька тижнів до того і пильно глянув на неї своїми темними блискучими очима василіска. Чоловіка, такого багатого і відомого, яким був він, найвідоміший у світі художник, король світу мистецтва, певним чином бог". Мальте Гервіґ розпочинає свою книгу про Франсуазу Жило із чудовою іронією з перспективи видатного майстра: "А що ж вона? Дзвінко засміялася (…)".

"Покинути його? Із чого там було сміятися! Для нього це було дуже серйозно". Автору книги вдалося поглянути на видатного Пікассо з цілковито іншого боку, показати його на межі краху і водночас по-людському. Це теплий і, як і раніше, люблячий погляд Франсуази Жило. "Франсуаза усміхнулася. Навіть геній може говорити такі наївності".

Жило покинула Пікассо в 1953 році. Невдовзі потому він намалював "Бюст жінки", який нині можна побачити на виставці "Ознаки століття. Тель-Авівський музей мистецтв відвідує Берлін" у німецькій столиці. Розрив між Жило та Пікассо обіграний і в книзі. Після опису цієї події в тексті з'являється автор - інтерв'юер 93-річної жінки, наповненої життєвою мудрістю.

Франсуаза Жило - єдина жінка, яка наважилася покинути видатного майстра. І живе довше за нього. Остання дружина Пікассо Жаклін Рой скоїла самогубство, Марі-Тереза Вальтер повісилась. Балерина Ольга Хохлова і фотографка Дора Маар (на фото: зображена на картині Пікассо) обидві пожертвували заради художника улюбленою справою і збожеволіли.

Натомість Жило мовби сяє життям, навіть нині, у 93 роки. "Я знала, що це стало б катастрофою, але такою катастрофою, яку варто пережити", - розповіла вона Гервіґу. Жаль за минулим вона вважає чистісінькою втратою часу. "До того ж набагато цікавіше пережити щось трагічне з особливою людиною, ніж проживати чудове життя з посередністю".

"Якщо ти справді хочеш жити, то мусиш ризикувати, інакше жити не варто", - каже Жило, озираючись на власне життя. "Перш за все ти не станеш нудною. Найгірше - це стати нудною", - переконана вона. Такою книжку Мальте Гервіґа "Жінка, яка каже ні" точно не назвеш.