Фоторепортаж: Що німецькі реставратори залишили після себе у Львові

Мета проекту - передати лвів'янам досвід, а вже далі вони самі мають піклуватись про історичні будівлі свого міста. Це був спільний проект Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Львівської міськради. Його учасники вважають, що свою місію виконали.

Трохи статистики: за час реалізації проекту вдалось відновити 850 дерев’яних вікон, 150 вхідних брам, 80 балконів, 4 сходові клітки, 14 внутрішніх дворів. Майже півтисячі ремісників пройшли курси підвищення кваліфікації. На всі ці програми Німеччина виділила майже вісім мільйонів євро. На фото: брама на вулиці Лепкого до та після реставрації.

Коли 2009-го року німецькі майстри оглянули львівське середмістя, їм кинувся в очі жахливий стан багатьох львівських будівель. Більшість з них уже впродовж десятиліть не бачила ремонту. Приклад - ось ця сходова клітка в будинку на вулиці Театральній 12 (фото).

Без сумніву, тепер до такої будівлі на вулиці Театральній у Львові приємно заходити.

Розпочали ж свою роботу рестовратори з вікон та вхідних дверей у старій частині Львова. За даними експертів GIZ, 44 відсотки всіх історичних вікон у Льовів є в поганому стані. Відновлювальні ж роботи раніше проводилися із серйозними помилками, кажуть експерти. Так, третина всіх вікон у старих кварталах нині є пластиковими, що абсолютно суперечить історичному виду будівлі.

Ще одним болючим місцем львівської архітектури виявились брами. Більшість з них є сильно зношеною й підлягає капітальному ремонту. До програми з реставрації вікон і брам залучили й мешканців будинків. Вони мали сплачувати 30 відсотків коштів, решту грошей надавало GIZ. Ця програма користувалась великою популярністю серед городян. Щороку від львів’ян надходило до 300-400 заяв.

До фінансування реставрації балконів, чимало з яких теж перебували у катастрофічному стані, також залучали мешканців. Половину від загальної суми платило GIZ, половину - місто. Мешканці вносили 500 гривень з квартири. Такий формат співфінансування запровадили для розподілу відповідальності і ефективнішої співпраці між міською владою та городянами.

Балкон на вулиці Дорошенка 6 у Львові після реставрації. На такому балконі можна й каву випити й перехожим на голову тепер нічого не обвалиться.

Облаштовувати внутрішні дворики у рамках українсько-німецької програми в Львові розпочали з 2012-го року. В тісному історичному центрі часто бракує вільного простору, ігрових майданчиків і спокійних місць просто неба. А те, що є, часто перебуває в жалюгідному стані. На фото: Так виглядав внутрішній дворик на вулиці Кониського до реставраційних робіт.

А таким дворик на Кониського постав після того, як за нього взялися реставратори: тут затишно і є, де відпочити. Щороку в грудні GIZ оголошував конкурс на відновлення внутрішніх дворів, переможцями якого ставали 3-4 будинки в історичному центрі. 90 відсотків вартості всіх робіт брав на себе GIZ. 10 відсотків - мешканці, але не більше, ніж 1000 гривень з квартири.

У двориках замінювали неякісні покриття, вимощували доріжки та тераси бруківкою або спеціальними бетонними плитами, висаджували рослини. У дворику на вулиці Гайовій, коли ставили клумби, мешканці не вірили, що в тіні зможе щось вирости. Тепер тут справжня зона відпочинку з трьома клумбам. Важливо для кожного окремого дворика підібрати "свої" рослини - кажуть в GIZ.

Навчання майстрів - у Львівській міськраді вважають найціннішим досвідом в українсько-німецькому проекті. На тренінгах йшлося про підбір правильної технології та матеріалів, про правильне ведення документації та складання кошторису, а також про те, як поводитись із автентичними елементами. Ті, хто навчався в німецьких майстрів під час проекту, заснували близько 20 нових реставраційних фірм.

Після того, як німецькі майстри й архітектори поїдуть, частину програм, започаткованих ними у Львові, на жаль, закриють. Як пояснюють у міськраді, через відсутність грошей. Залишать хіба реставрацію балконів і, можливо, двориків. А тим часом у GIZ кажуть, що планують повернутися до Львова, тільки вже з новим проектом. Цього разу він стосуватиметься розвитку міста.