Телебачення йде до людей. Разом із кризою

"Високі рейтинги за малі гроші",- це гасло приватних телевізійників Німеччини стає дедалі актуальнішим у кризові часи. Такі передачі як "за склом" або "Німеччина шукає супер-зірку" завоювали багатомільйонну аудиторію вже давно. Однак тепер із цих форматів продюсери хочуть вичавити все і навіть більше. Головний аргумент: економія грошей.

Взяти, приміром, шоу "поп-зірка". Витрат – мінімум. Дається оголошення, і вже за кілька днів тисячі підлітків приходять на кастинг. "Я хочу стати знаменитим, як Майкл Джексон. Не впевнений, що це шоу дасть мені таку можливість, але я сподіваюся. Дуже хочеться пройти у наступний раунд", - зізнається один з юних учасників кастингу.

Час обмежений, тому подальшу долю кандидата визначають лише кілька заспіваних куплетів. "Я нормальна людина. Я намагаюся використати будь-який шанс, який випадає у моєму житті. Чому б і ні? Я знаю, якщо не спробую пробитися через цю передачу, буду лише картати себе. Може, я таки і стану зіркою",- мріє дівчина-підліток.

Формат "шоу талантів" відомий давно, але його популярність серед тинейджерів не знижується. Щороку тисячі підлітків приходять самі, щоб спробувати свій шанс. Правила, за якими функціонують такі передачі, вже давно відомі широкому загалу. Приміром, майже до самого фіналу такого шоу продюсери свідомо "протягують" якогось дивака, аби програма була не такою нудною.

Кастинги і хед-хантери

Сузанна Рідріх проводить кастинги вже двадцять років. Починала з відбору "юних талантів", а кілька років тому відкрила власну агенцію. Вона шукає для продюсерських компаній добровольців для участі у реаліті-шоу, які ладні поділитися з усім світом проблемами і радостями свого приватного життя. Такі передачі – найновіший тренд на приватному телебаченні Німеччини. Ними вже заповнений ефір як до, так і після обіду.

Знаходити людей з цікавими життєвими історіями допомагають хед-хантери, розповідає Рідріх. «Це люди, які живуть у маленьких містечках або селах. У них усе на виду. Вони приходять до мене і кажуть «слухай, тут у мене по-сусідству є одна цікава сімейка – у ній дванадцять дітей, а виховує їх мати-одиначка. Я отримую цю інформацію і зв’язуюся із цими людьми», - каже продюсер.

Якщо виявляється, що сім'я дійсно цікава та ще й хоче «потрапити у телевізор», Сузанна Рідріх «продає» їх продюсерській компанії, яка знімає серіали про життя простих людей. Власниця агенції та хед-хантер ділять між собою комісійні за знайденого учасника програми.

Економне «реаліті»

Чому ця модель стала настільки популярною останніми роками, пояснює керівник агенції Casting concept Штефан Шванке: «Телевізійники дуже потерпають від браку грошей, насамперед приватні канали. Знімати серіали про повсякденне життя якихось простих людей, значно дешевше, ніж знімати якийсь продукт у студії», - каже Шванке.

Попит на сімейні історії на телебаченні настільки високий, що численні агенції із пошуку потенційних учасників передач буквально завалені роботою. Аби спростити пошук охочих «потрапити у телевізор», агенція Сasting concept навіть створила базу даних в інтернеті, де кожен може залишити свою анкету.

Отже, тенденція у часи кризи проста: перенести виробництво передач з телестудій прямо людям додому.

Автори: Марліс Шаум/Євген Тейзе

Редактор: Наталя Неділько