Сім´я і наука: як розв´язати гордіїв вузол?
15 квітня 2010 р.
Серед професорів жінок досі небагато. За статистикою, лише кожний шостий керівник кафедри – жінка. Процес фемінізації в наукових колах проходить значно повільніше, ніж в економіці або політиці. Причиною називають особливі вимоги академічного життя: мовляв, якщо молода доцент на рік або два «випадає» з наукового процесу, вона втрачає будь-які шанси відновити своє становище в університеті. Соціальний тиск на жінок-науковців у Німеччині дуже високий. Якщо вони хочуть отримати професорську посаду, їм фактично нема коли йти в декретну відпустку.
До 26-27 років триває отримання вищої освіти, потім ще декілька років іде на написання дисертації. Поки захистилася, набралася досвіду на кафедрі, назбирала портфоліо наукових публікацій – жінці вже 35. Молода науковець постає перед вибором: або боротися за професорську мантію, або народжувати дітей.
Дитсадок і стипендії
Аби розв’язати цей гордіїв вузол в університеті Бонна відкрили ясла, куди молоді викладачки можуть віддавати своїх малюків. Для матері двох дітей, професорки невропатології Сузанни Шох це було головним аргументом на користь кар’єри в університеті. «Я завжди хотіла сім’ю, і якщо в мене не було би можливості поєднувати сім’ю й роботу, я би не стала працювати в університеті. Я нізащо не відмовилася би від сім’ї», - запевняє професорка. За два місяці після перших і других пологів вона знову стояла в університетській лабораторії.
До 2012 року дитячий садок при Боннському університеті мають розширити до ста місць. Хоча потрібно було би принаймні втричі більше. Тим не менш, перші результати вже відчутні: професорок з дітьми в Бонні у півтора рази більше, ніж загалом по Німеччині. Цього показника досягнуто не лише за рахунок дитсадка, але й завдяки спеціальним стипендіям молодим викладачкам з дітьми, каже уповноважена університету з питань рівноправ’я чоловіків і жінок Урсула Меттіґ.
Розумні компроміси
«Жінки мають бути впевненими в тому, що їхня робота потрібна. Це нічого не дає, коли на кафедрі серед жінок панує атмосфера конкуренції «хто краще впорається на двох фронтах». Жінкам, яким це дається важче, потрібна допомога. Не треба, щоб у них були докори сумління перед власними дітьми», - наголошує Меттіґ.
Працювати в університеті й мати дітей – для цього треба бути стійкою до стресу, зауважує Сузанна Шох. За її словами, головне зрозуміти: на 100 відсотків віддаватися і на роботі, і вдома все одно не вийде. Тому треба шукати розумні компроміси. Добре, якщо роботодавець у цьому допомагає.
Автори: Ніна Тройде/Євген Тейзе
Редактор: Христина Ніколайчук