1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рентген зубів

Воладимир Фрадкін / Анастасія Бабенко24 квітня 2012 р.

Рентгенодіагностика у дантиста шкідливіша, ніж прийнято вважати. До таких висновків дійшли американські науковці.

https://p.dw.com/p/14kH6
Фото: Fotolia/Denis

Іонізуюче випромінювання підвищує ризик появи ракових захворювань – ця теза не викликає жодних сумнівів і досить широко відома. Тому медики намагаються не зловживати діагностичними процедурами, пов'язаними з рентгенівським випромінюванням – різного роду флюорографіями, комп'ютерним томографом та іншими подібними обстеженнями. З іншого боку, в багатьох випадках без таких методів не обійтися.

Утім, самі пацієнти про власну безпеку не замислюються, оскільки ніяких помітних оку побічних ефектів рентгенологічна діагностика не викликає. «Дози опромінення, що спричиняли би почервоніння шкіри, не кажучи вже про більш серйозне пошкодження тканин або, скажімо, випадіння волосся, застосовуються лише в процесі променевої терапії. Для звичайної рентгенодіагностики такі високі дози не використовуються», - каже Норберт Гостен, професор університетської клініки в Грайфсвальді та член правління Німецького рентгенівського суспільства в Берліні.

Шкідливіше, ніж прийнято вважати

Невипадково в Німеччині щорічно проводиться понад 100 мільйонів рентгенологічних досліджень. Тобто в середньому кожен мешканець країни піддається рентгеноскопії або рентгенографії щонайменше раз на рік. Особливо часто пацієнти стикаються з цією процедурою в зубного лікаря. Досі вважалося, що дози такого опромінення настільки незначні, що говорити всерйоз про підвищений ризик розвитку пухлинних захворювань не має сенсу.

Але нове дослідження медиків з Єльського університету доводить, що така легковажність абсолютно недоречна. Науковці дійшли висновку, що стоматологічна рентгенографія помітно підвищує ризик розвитку менінгіоми. Менінгіома – зазвичай доброякісна пухлина оболонок головного мозку. Але доброякісна – зовсім не означає нешкідлива. Ріст такої пухлини, хоч і повільний, може поступово призвести до стискання розташованих під нею структур мозку і викликати серйозні неврологічні порушення. Менінгіоми – найпоширеніша форма внутрішньочерепних пухлинних захворювань. У жінок вони розвиваються частіше, ніж у чоловіків.

Невтішні дослідження

Американські медики обстежили 1433 пацієнти обох статей, яким за останні п’ять років діагностували менінгіому, а також 1350 здорових людей як контрольну групу. Вік обстежених становив від 20-ти до 79-ти років. Усіх пацієнтів попросили детально розказати про те, як часто вони обили рентгенографію в зубного лікаря і яка конкретно технологія при цьому застосовувалася.

Дослідники дійшли висновку, що у пацієнтів, які роблять рентген у дантиста хоча б раз на рік, ризик розвитку менінгіоми в середньому в 1,4 - 1,9 разів вищий, ніж у тих, хто робить рентгенівські знімки зрідка або взагалі обходиться без них. У разі ортопаномографії (панорамного рентгену обох щелеп з усіма зубами і прилеглими відділами лицьового скелету) ризик утворення менінгіоми збільшується вп’ятеро. «Наскільки нам відомо, наша робота є наймасштабнішим дослідженням взаємозв’язку між стоматологічною рентгенодіагностикою та розвитком менінгіоми», - пишуть автори статті.

Треба знати міру

Американські науковці закликають стоматологів звертатися до рентгенографії якомога рідше: «Хоча такі знімки можуть бути важливим інструментом для встановлення діагнозу деяким окремим хворим, у цілому помірність у використанні цього інструменту піде лише на користь переважній більшості пацієнтів».

Професор Гостен повністю згоден із заокеанськими колегами: «Одне-єдине потрапляння рентгенівського променя може вразити спадковий матеріал клітини й викликати її злоякісне переродження. Особливо це стосується органів і тканин, в яких процеси ділення клітин протікають найшвидше. Це слизова оболонка, кишечник, кістковий мозок, а також ясна». Звичайно, ймовірність того, що вже один рентгенівський знімок запустить механізм розвитку пухлини, невелика. Але цей ризик зростає з кожним новим знімком, а тому робити рентген потрібно якомога рідше – лише в тих випадках, коли його не можуть замінити інші методи діагностики.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою