Міфи vs історичні факти: як Україна переосмислює 9 травня
9 травня 2017 р.
У 2014 році заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі вперше в історії України розпочалися на день раніше - 8 травня. У цей день, разом з рештою світу, вшановували загиблих, а вже 9 травня відзначали традиційний День перемоги над нацизмом. Вже у 2015 році 8 травня набуло офіційного статусу - указом президента України Петра Порошенка ця дата стала Днем пам'яті та примирення, метою якого є, зокрема, "висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам'яті про загиблих воїнів, жертв війни".
Цього року Український інститут національної пам'яті запропонував зробити вихідним саме День пам'яті та примирення, натомість 9 травня залишити святковим, але вже робочим днем. Проект закону, що містить цю пропозицію, було опубліковано на сайті інституту в середині квітня. Але як ставиться українське суспільство до таких змін?
Все ще улюблене
Зміщення акценту українською владою на День пам'яті та примирення збігається з поступовим зменшенням популярності Дня перемоги серед українців. Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто ілюструє цю динаміку на прикладі опитувань КМІС щодо ставлення населення до державних свят. Так, ще 2010 року 58 відсотків опитаних називали День перемоги серед найулюбленіших святкових днів, 2011 року цей показник уже сягав 50 відсотків, а 2017 року - лише 37 відсотків. "Це досить суттєва динаміка", - каже Паніотто.
Утім, експерт застерігає від поспішних висновків. "Частково ця динаміка пов'язана з тим, що ми не проводимо дослідження в Криму і на значній частині Донбасу, де це свято досить високо оцінюється", - каже Паніотто. Причому саме у цих регіонах 9 травня традиційно відзначали як одне з найулюбленіших свят.
Регіональна диспропорція зберігається і без урахування Криму та непідконтрольних територій Сходу України. "У західній частині країни День перемоги виділяють лише близько 11 відсотків українців, у центрі - близько 40 відсотків, на півдні та сході країни йдеться про понад половину опитаних", - уточнює Паніотто. Та й без урахування цих особливостей показник у 37 відсотків є порівняно високим, адже, наприклад, День незалежності серед найулюбленіших свят згадують лише 17 відсотків респондентів.
Без протиставлень
У громадській організації "Український кризовий медіа-центр" (УКМЦ), яка вже три роки проводить заходи на підтримку державної політики щодо популяризації Дня пам'яті та примирення, зауважують, що ідея 8 травня полягає не у протиставленні Дню перемоги, а у їхньому взаємному доповненні. Саме цим Геннадій Курочка, співзасновник УКМЦ, пояснює слоган інформаційної кампанії на підтримку цьогорічних урочистостей - "пам'ятаємо та перемагаємо". За словами Курочки, моніторинг показує надзвичайну зацікавленість українських ЗМІ цією темою.
Втім, голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович визнає, що об'єктивних соціологічних досліджень, які б давали чітке розуміння того, наскільки українці підтримують ідею відзначання 8 травня як Дня пам'яті та примирення, зараз немає. Його ж суб'єктивні враження свідчать про те, що ця ідея набирає популярності.
"Зниження уваги до Дня перемоги відбувається не в останню чергу завдяки російській пропаганді, адже в Україні дуже добре помітно використання міфу про Велику вітчизняну війну як елементу гібридної війни", - переконаний В'ятрович. Саме тому, каже він, найбільший спротив у цьому питанні походить від проросійських політичних сил. "Вони розуміють, що ці традиції - це один з останніх елементів, які тримають Україну в орбіті Росії", - додає В'ятрович.
Факти проти міфів
Історик Олександр Зінченко відзначає, що ставлення до Дня примирення та пам'яті та Дня перемоги в Україні залежить від соціального середовища. "Для школярів, які вчилися за сучасними підручниками історії, радянські міфи вже не існують. Але для багатьох - це не прощання з історією, а прощання з ідентичністю", - пояснює він.
Саме тому Зінченко, визнаючи використання Росією історії як зброї у гібридній війні, наполягає на тому, що пропаганді слід протиставляти не інші міфи, а факти, які базуються на історичних свідченнях. "Попри те, що Росія використовує історію як зброю у гібридній війні, нам не треба створювати контрміфи. Треба протиставляти міфам факти", - наголошує історик. "День пам'яті та примирення може дати людям можливість побачити цю різницю між міфом та реальністю", - підсумовує Зінченко.