1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Дебати навколо Волинської трагедії

Світлана Кореновська11 липня 2016 р.

Три польські партії знову домагаються визнати Волинську трагедію часів Другої світової війни "геноцидом поляків" з боку українців. Польські історики, з якими поспілкувалась DW, критикують такі вимоги політиків.

https://p.dw.com/p/1JL8Z
Nationalversammlung in Polen
Сейм ПольщіФото: picture-alliance/dpa

11 липня Польща відзначає чергові роковини Волинської трагедії - загибелі десятків тисяч поляків внаслідок міжетнічних зіткнень з українцями на Волині в 1943 році. Три польські політичні партії знову використали цю дату, аби розглянути в Сеймі проекти своїх резолюцій щодо вшанування пам'яті жертв волинських подій. Йдеться про націонал-консервативну "Право і справедливість" (ПіС), лідером якої є Ярослав Качинський і яка нині перебуває при владі, центристську Польську селянську партію та правопопулістську політичну силу "Кукіз'15", лідером якої є відомий панк-музикант Павло Кукіз.

В усіх трьох проектах резолюції закликається визнати трагічні волинські події "геноцидом" поляків. У тексті, представленому ПіС, зокрема, наголошується, що жертви злочину, скоєного "українськими націоналістами досі не вшановані в належний спосіб, а масові вбивства не названі у відповідності до історичної правди - геноцидом". Як повідомляється на сайті Польського Радіо, Польська селянська партія заявляє, що "організований і масовий вимір волинського злочину має характер етнічної чистки й геноциду" з боку Організації українських націоналістів і підрозділів УПА, жертвами якого стали "100 тисяч невинних полячок і поляків, включно з дітьми".

Верхня палата польського парламенту у четвер, 7 липня, також закликала встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти мешканців Другої Речі Посполитої", зазначається на сайті Сенату Польщі.

Щорічна дискусія

З наближеннями дати 11 липня в Польщі регулярно розгортаються дебати щодо подій 1943 року, а також суперечки щодо доцільності використання терміну "геноцид поляків" стосовно волинського злочину, розповів у розмові з DW професор Інституту східноєвропейських досліджень Варшавського університету Казімєж Войцицький. На його думку, заклики називати Волинську трагедію "геноцидом поляків", є "абсолютно неприйнятними" для польсько-українських відносин. "Ми потребуємо примирення і глибшої дискусії щодо історичних подій, особливо, що стосується Другої світової", - каже Войцицький.

Woycicki Kazimierz
Казімєж ВойцицькийФото: Aureliusz M. Pędziwol

Подібної думки дотримується й український історик Ярослав Грицак. В одному з інтерв'ю DW з приводу дискусій навколо Волинської трагедії він раніше вже зазначав, що абсолютно не сумнівається, що вбивство українськими повстанськими підрозділами мирних поляків було геноцидом, адже йдеться про вбивства за етнічним принципом. "Але, - каже дослідник, - геноцидів на цій території було чимало, в тому числі і проти українського населення. І якщо польська сторона ставить питання про визнання УПА злочинцями, то симетрично треба визначати Армію Крайову (збройне формування польського підпілля – прим. Ред.) теж злочинною організацією. Бо вона чинила те саме по відношенню до українців".

За словами науковця з Варшавського університету Войцицького, нинішні аргументи прибічників резолюції "базується на брехні, що українська сторона ніколи не казала "ми просимо вибачення". "Таких жестів з української сторони було багато. І це має бути краще відомим у польському суспільстві", - зазначає Войцицький.

Жест примирення, який відхилили

Таким черговим символічним жестом примирення й порозуміння, до речі,було й нещодавнє відкрите звернення громадсько-політичних і культурних діячів, а також представників духовенства України до польської сторони із закликом встановити спільний День пам'яті за жертвами українсько-польського минулого.

Лист однак викликав критичну реакцію з боку представників партії "Право і Справедливість". Депутат партії Міхал Дворчик представляючи 20 червня на прес-конференції в Києві відповідь партії на відкритого листа українців, зокрема зазначив, що Польща не може прийняти політику історичної пам'яті, яку провадить Україна, зокрема вшанування воїнів УПА, повідомляється на сайті польського телеканалу tvn24.

Ukraine Andrzej Szeptycki
Анджей ШептицькийФото: privat

У 2013-му році, коли Польща відзначала 70-ті роковини Волинської трагедії, Сейм Польщі вже відмовився називати ці жахливі події "геноцидом". Політолог з Варшави Анджей Шептицький, однак, не виключає ймовірність ухвалення резолюції цього року, особливо, як він зауважив, на тлі зростання критичних до України настроїв у певних частинах польського суспільства.

Героїзація УПА й російська пропаганда

Однією з причин Шептицький називає, зокрема,героїзацію УПА в Україні, що, за його словами, негативно сприймається в Польщі. "Якщо ми говоримо про події на Волині, то там, у більшості, українці вбивали поляків. Це була запланована акція УПА", - каже Шептицький і водночас додає: "Якщо подивитися на двосторонні відносини в довшій перспективі, то і з одної сторони були погані вчинки, і з другої. Так завжди буває між сусідами". У зв'язку з цим Шептицький звернув увагу й на негативний вплив російської пропаганди, котра використовує польсько-українські проблеми, щоби зашкодити дружнім двостороннім відносинам країн.

Як вплине на українсько-польський історичний і політичний діалог прийняття Сеймом резолюції з визначенням "геноцид"? "Мені здається, що ця резолюція матиме негативні політичні наслідки. Я не зовсім розумію політичний чи моральний сенс такого рішення", - каже Анджей Шептицький. Казімєж Войцицький, у свою чергу, також вважає, що подібна резолюція стане кроком назад в українсько-польських відносинах. Однак він переконаний, що голос тих, хто виступає за примирення й порозуміння, набагато потужніший.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою