1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'яУкраїна

Пандемія і закупівлі в Україні: дорого, складно, довго

29 жовтня 2020 р.

Через бюрократію забезпечення українських лікарень необхідним в умовах пандемії COVID-19 затягується на багато місяців. Попри податкові пільги на імпорт обладнання клінікам доводиться переплачувати.

https://p.dw.com/p/3kai1
Засобів індивідуального захисту постійно бракує, навіркають у Центральній міській клінічній лікарні Івано-Франківська
Засобів індивідуального захисту постійно бракує, навіркають у Центральній міській клінічній лікарні Івано-ФранківськаФото: picture-alliance/Photoshot

"У нас бракує всього: масок, респіраторів, рукавиць. Єдине, чого нам вистачає - це захисні костюми і це лише завдяки благодійникам", - розповів у розмові з DW лікар Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківська Роман Фіщук. Проблема цієї клініки, вочевидь, непоодинока. Загалом по країні, за даними інтерактивної статистики міністерства охорони здоров'я, станом на кінець жовтня лікарні забезпечені засобами індивідуального захисту лише на 66 відсотків. За даними МОЗ, нині у медичних закладах бракує близько двох мільйонів захисних костюмів, 750 тисяч респіраторів, понад двох мільйони масок і трьох мільйонів пар рукавиць.

Пацієнтам потрібен кисень

Натомість забезпеченість обладнанням становить по країні 85 відсотків від потреб, випливає з даних міністерства. Однак стрімка динаміка зростання кількості хворих може вже протягом наступних тижнів призвести до небезпечного дефіциту, перш за все, кисневого обладнання. Річ у тім, що багатьом пацієнтам, які потрапляють до лікарень, потрібна киснева терапія через різке падіння насиченості крові киснем. На сайті МОЗ дефіцит кисневої апаратури наразі обчислюється у 386 одиниць при наявності у лікарнях країни близько п'яти тисяч апаратів. Утім, волонтери наголошують, що йдеться лише про ситуацію на даний момент, поки відведені під хворих на COVID-19 лікарняні ліжка заповнені лише частково. Але невдовзі все може змінитися, попереджають у благодійній організації "Пацієнти України". "За нашими підрахунками, вже сьогодні негайно потрібно близько чотирьох тисяч кисневих концентраторів. З нинішньою динамікою захворюваності ця потреба стрімко зростатиме", - наголошує представниця організації Марія Грішина.

Такий прогноз підтверджує і ситуація в Івано-Франківську, де працює співрозмовник DW Роман Фіщук. Нині, пояснює лікар, у його лікарні заповнено 150-160 ліжок з 250, відведених під хворих на COVID-19. Стаціонарна апаратура з подачі кисню вже максимально завантажена. Щоб впоратися з напливом нових пацієнтів, потрібні мобільні кисневі конценратори, які виробляють медичний кисень з оточуючого повітря. "Нам потрібно близько 50 кисневих концентраторів, які ми могли би гнучко використовувати у будь-якій палаті в разі потреби", - пояснює Фіщук. Нині у відділенні є лише 17 таких апаратів, 15 з яких надали благодійні організації.

Поки у відділеннях вистачає забезпечення киснем через стаціонарні кисневі точки, однак для прийому нових пацієнтів потрібні кисневі концентратори
Поки у відділеннях вистачає забезпечення киснем через стаціонарні кисневі точки, однак для прийому нових пацієнтів потрібні кисневі концентраториФото: picture-alliance/Photoshot

Зволікання із закупівлею обладнання

"Пацієнти України" критикують уряд за багатомісячне зволікання з виділенням грошей на боротьбу з пандемією. Однак навіть те, що виділено, використовується надто повільно,  зазначили благодійники у середині жовтня у відкритому листі на адресу президента Володимира Зеленського. "З виділених саме на охорону здоров’я 16,3 мільярдів гривень ковідного Фонду витрачено (станом на середину жовтня - Ред.) лише 2,7 мільярда", - критикує громадська організація.

Лише 19 жовтня, за понад півроку після початку пандемії, з "ковідного" бюджетного спецфонду уряд скерував до місцевих бюджетів на закупівлю кисневих концентраторів 571 мільйон гривень. Чи вистачить цих грошей - залежить від того, що і за якою ціною купуватимуть лікарні. Аналіз закупівель у системі Prozorro свідчить про те, що клініки закуповують абсолютно різні концентратори і за дуже різними цінами, які коливаються від 50 до 200 тисяч гривень за штуку. "Потреби лікарень в обладнанні дуже різняться. Закуповувати його централізовано - занадто довго. Простіше передати гроші на місця, щоб лікарні самі закуповували обладнання", - наголосила у розмові з DW заступниця міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова.

Маржа у 100 відсотків

Обладнання, необхідне для лікування хворих на COVID-19, відповідно до ухваленого навесні спеціального закону ввозиться в Україну без сплати податку на додану вартість. Утім, як свідчить аналіз системи державних закупівель Prozorro, концентратори лікарні нерідко купують з націнкою в 70-100 відсотків. Наприклад, китайський концентратор "Біомед" JAY-10, згідно з базою митних декларацій Importgenius, у серпні ввозився дилером оптом за ціною 21,8 тисяч гривень за штуку. Українські лікарні, як засвідчує аналіз бази даних держзакупівель, закуповують такі апарати за каталоговою ціною українського дистриб'ютора, яка становить близько 40 тисяч гривень, а подекуди через посередників і дорожче. Ще один приклад: американські концентратори VIsionAire завозяться по 27 тисяч гривень за штуку, а лікарнями купуються по 52-55 тисяч.

Ці закупівлі здійснюються без конкурсної процедури, яка зазвичай по закону змушує державні установи купувати продукцію за найнижчою запропонованою постачальниками ціною на ринку. Конкурси скасовані ухваленим навесні законом, який має спрощувати закупівлі медзасобів в умовах пандемії, - купуй в кого хочеш і за скільки хочеш. Пацієнтські організації критикують завищення цін і рекомендують закуповувати медзасоби й обладнання централізовано, домагаючись оптових знижок. Водночас, у МОЗ кажуть: розподілили гроші, а далі - питання до місцевої влади. "Кожен має займатися своєю роботою. Витрачати кошти - відповідальність керівників на місцях або головних лікарів. Коли я чую про історії із завищеними цінами, я всім кажу - звертайтеся до правоохоронних органів", - зазначає Світлана Шаталова.

"Оптом дешевше"

У державному підприємстві "Медичні закупівлі України", відповідаючи на запитання DW, запевнили, що купувати централізовано за заявкою МОЗ було би вигідно. "За рахунок того, що ми замовляємо не один, а двісті, ми можемо отримати значні оптові знижки. Наш досвід закупівлі медичних масок і респіраторів доводить, що великим оптом можна закупити у рази дешевше за роздрібну ціну. До того ж, нам вдається виходити напряму на виробника, оминаючи посередників", - наголошує речниця підприємства Ксенія Квітка. Державне підприємство "Медзакупівлі" почало працювати торік, воно створене для забезпечення державних програм, зокрема, лікування онкохворих.

Утім, досі міністерство охорони здоров'я дуже обмежено співпрацює з ДП "Медзакупівлі" в рамках протидії пандемії COVID-19. Останнє велике замовлення від МОЗ надійшло ще наприкінці травня. Попри позитивні результати у закупівлі масок і респіраторів нових замовлень підприємство не отримувало. Тим часом з деякими закупівлями виникли проблеми. Зокрема, замовлені наприкінці травня двісті апаратів штучної вентиляції легень через бюрократичні процедури досі не потрапили до лікарень. Півтора місяці підприємство збирало пропозиції від учасників ринку, потім проводило антикорупційну перевірку постачальників, ще декілька тижнів безуспішно погоджувало з міністерством зміни до цінових рамок замовлення і лише нещодавно вдалося підписати контракт на постачання.

"Потрібні рамкові угоди з постачальниками"

Перша централізована закупівля респіраторів для лікарень була вигідною, однак нових замовлень від МОЗ немає
Перша централізована закупівля респіраторів для лікарень була вигідною, однак нових замовлень від МОЗ немаєФото: picture-alliance/dpa/Keystone/C. Beutler

Тим не менше, "Пацієнти України" закликають активніше користуватися централізованими закупівлями. "Було би доцільно, щоби "Медичні закупівлі України" укладали з постачальниками рамкові угоди й лікарні могли би купувати обладнання через державне підприємство дешевше, на преференційних умовах напряму в постачальників", - переконана Марія Грішина.

У міністерстві погоджуються, що уніфіковані оптові замовлення краще реалізовувати через державне підприємство. "Лікарня має займатися лікуванням, а не процедурами закупівель", - каже Світлана Шаталова. Однак кисневих концентраторів, на думку представниці МОЗ, це не стосується, а лише універсальних товарів як маски або респіратори.

Аби ДП "Медичні закупівлі" взагалі могли без зайвої бюрократії приймати замовлення напряму від закладів охорони здоров'я і постачати у межах рамкових угод з виробниками, йому потрібен офіційний правовий статус центральної закупівельної організації. "Ми написали чотири листи на мінекономрозвитку, провели купу нарад. Але міністерство довго не хотіло давати цей статус. Нещодавно ми нарешті погодили це питання, і я сподіваюся, що статус буде найближчим часом надано", - пообіцяла заступниця голови МОЗ.

Поки ж лікарням доводиться самотужки підбирати потрібну апаратуру і медичні засоби, аналізувати ринок і перевіряти доброчесність постачальників. Кисневі концентратори, які нині за отримані від міністерства гроші закуповуватимуть лікарні, будуть поставлені не раніше, ніж за два-три місяці.

COVID-19 в Україні: де лікарням брати кисень? (27.10.2020)