1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
СуспільствоУкраїна

Пандемія не вщухає. Чи вистачить Україні медичного кисню?

Ольга Журавльова
27 жовтня 2021 р.

Низка COVID-лікарень в Україні заявляє про перебої із постачанням медичного кисню. Ситуація ускладнюється рекордами інфікованих та госпіталізованих. Чому виник дефіцит та чи буде чим дихати українським пацієнтам?

https://p.dw.com/p/42EAm
Хворі на COVID-19 в українській лікарні
Хворі з важким перебігом COVID-19 потребують медичного киснюФото: Mykola Berdnyk/DW

Українські лікарні у різних регіонах б’ють на сполох. Подекуди запаси медичного кисню, який вкрай необхідний для лікування пацієнтів із COVID-19, перебувають на межі. Про дефіцит кисню станом на 27 жовтня заявляють в Одесі, Чернігові та на Херсонщині. Кількома днями раніше напружена ситуація склалася в Житомирі, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях.

Перебої відбуваються у розпал чергової хвилі коронавірусної хвороби в Україні, коли щодня фіксують нові рекорди захворювання. DW з’ясовувала, з чим пов’язані перебої з киснем та чи надовго його вистачить хворим.

Минулорічна ситуація повторюється

Ковідний шпиталь у місті Вознесенськ на Миколаївщині впродовж останніх днів приймає рекордну кількість хворих. Часом на 120 ліжок був 121 госпіталізований, розповідає DW головний лікар цього медзакладу Володимир Красьоха. І саме в ці напружені дні лікарня отримала лист від компанії-дистриб'ютора медичного кисню про зупинку постачань через відсутність "необхідних обсягів в основних виробників". Лікарні довелося екстрено шукати, чим забезпечувати пацієнтів відділів інтенсивної терапії.

"Ні в сусідній області, ні в інших лікарнях не було кисню. Слава Богу, в Доманівці (40 кілометрів від Вознесенська. - Ред.) ми знайшли 10 балонів", - розповідає  Красьоха. За його словами, така ж проблема із постачальником уже була рік тому. "Минулого разу нам доводилося звертатися до Офісу президента і тільки тоді ситуація змінилася", - каже медик. Цього разу після публічного розголосу поставки знову вдалося відновити. 

Читайте також: COVID-19: як в Україні вирішують проблему нестачі медичного кисню

"Зараз ми заправляємося практично щодня на тонну - тонну двісті. У нас витрати - до тонни на добу. Це близько 18 тисяч гривень по вартості ,- підраховує лікар. - На сьогоднішній день ми забезпечені киснем, але як буде далі розвиватися ситуація - це вже залежатиме від центральних органів влади".

Кисню треба ще більше

Подібна форс-мажорна ситуація днями трапилася і у лікарні Бердянська Запорізької області. Той самий постачальник перестав підвозити кисень через його "гострий дефіцит". Аби перекрити потреби медичного закладу, місцева влада домовилася про безкоштовне його постачання із заводу "Запоріжсталь".

"На найближчі два тижні ми стоїмо у графіку через день по три тонни кисню", - розповідає  DW головний лікар Дмитро Єгоров. У його лікарні 250 ковідних місць, і більшість із них заповнені. Щодня тут витрачають на підтримку кисневозалежних пацієнтів близько 1,3 тонни рідкого кисню. Це значно більше, ніж у попередні хвилі ковіду, розповідає медик. Чи вистачить теперішніх поставок, не береться прогнозувати. Каже, що все залежатиме від перебігу хвороби і кількості "тяжких" хворих.

Хто виробляє і постачає кисень в Україні

Відповідно до Державного реєстру лікарських засобів, наразі ліцензію на виробництво медичного кисню в Україні мають 20 компаній. Серед них такі промислові виробники як "Запоріжсталь", "Карпатинафтохім", "Азот", "Львівський хімзавод", НАЕК "Енергоатом" та інші приватні компанії. Водночас одним із найбільших дистриб’юторів є фірма "Кріогенсервіс", яка закуповує кисень у заводів і постачає його до близько 400 лікарень по всій території України. Саме із цим постачальником виникли проблеми у згаданих лікарнях Вознесенська та Бердянська.

За словами керівника "Кріогенсервіс" Володимира Жирохова, перебої із поставками пов`язані із зупинкою на регламентні роботи двох основних виробників - заводів "Мессер" (Messer) та "Лінде Газ"  (Linde Gas). "Дійсно, є зараз дефіцит кисню. Але все логічно. Якщо при нормальному режимі колись середньостатистична лікарня споживала умовно дві тонни на місяць, то зараз дві тонни на добу. То можете собі уявити, які це потужності, які виробництва потрібні", - повідомив у розмові з DW Володимир Жирохов. За його словами, наразі у кожному регіоні, де виникають проблеми, постачальники і лікарні намагаються "вирішувати їх по мірі надходження". 

Проблема у кисні чи у постачальнику?

Як зазначають у розмові з DW керівники лікарень із Бердянська та Вознесенська, постачальник "Кріогенсервіс" є фактично монополістом у їхньому регіоні і обрати іншу компанію наразі немає можливості. Водночас заступник головного лікаря київської лікарні №4 Георгій Аксютін розповідає, що свого часу їх заклад раніше також купував кисень у посередника, а тепер постачають його напряму від виробника - заводу "Лінде Газ". І навіть попри зупинку його на регламентні роботи, поставки до столичного закладу не припинялися. "На день споживає лікарня від 5 до 7 тонн кисню. На місяць це приблизно 300 тисяч гривень", - повідомив Аксютін для DW.

Читайте також: COVID-19 в Україні б'є рекорди: як бути далі?

У компанії "Кріогенсервіс" не беруться прогнозувати, на скільки їм вистачить кисневого запасу і чекають поновлення роботи заводів-виробників. Тут усе пов’язують із темпами поширення коронавірусної хвороби та зростанням споживання кисню. "Яка завтра буде статистика захворювань, ніхто не прогнозує. Якщо буде 40 тисяч (інфікувань на добу - ред.), то можливо тоді й не впораємося. А якщо все поступово, або затримається на якомусь рівні - будемо справлятися", - коментує він.

Коли настане колапс?

Попри заяви із регіонів, у МОЗ продовжують запевняти, що ситуація із киснем контрольована і справжнього дефіциту із киснем немає. При цьому глава міністерства Віктор Ляшко звертає увагу, що споживання кисню пацієнтами зросло за останній рік в п’ять-шість разів через агресивніший штам дельта. Наразі, за його даними, українські лікарні щодоби споживають майже 345 тонн рідкого кисню.

"Проблема з киснем показала слабкі місця і уряду, і місцевої влади. Ми всі зробимо висновки. Звісно, лікарня крім рідкого кисню повинна мати якесь резервне джерело і не залежати від таких форс-мажорних обставин. Але насамперед, думаю, що це у держави має бути альтернативний виробник - а не один-два основних на всю країну", - каже лікар Дмитро Єгоров із Бердянська.

За даними Віктора Ляшка, в Україні 289 лікарень обладнані власними станціями і можуть самостійно генерувати кисень. Також у міністерстві взялися залучати альтернативних постачальників. Після зупинки заводів у деякі лікарні країни розпочалися поставки рідкого кисню із Польщі. Тим часом, за повідомленнями місцевих ЗМІ, в Одесі медикам однієї з лікарень уже довелося перевозити пацієнтів до іншого закладу через брак кисню.

COVID-19 в Україні: де лікарням брати кисень? (27.10.2020)