Падіння Берлінського муру: свято автопрому

Невдовзі після падіння Берлінського муру жителям НДР поміняли гроші й вони почали отримувати зарплату в західнонімецьких марках. Для західнонімецького автомопрому це було щось на кшталт велетенського кон’юнктурного пакету. Східнонімецькі автолюбителі кидали свої «трабанти» і «вартбурги», «жигулі» й «москвичі», й купували натомість вживані «фольксвагені», «опелі» або «форди». Очевидці розповідають, що в деяких кинутих машинах ще залишався напівпорожній бак бензину.

Раділи всі: східні німці – бо могли дозволити собі раніше недоступні західні авто, західні німці – бо могли продати свої машини на схід і купити собі нові. Й, звичайно, менеджери західних автоконцернів. Через рік після падіння Берлінського муру в Німеччині було зареєстровано понад чотири мільйони нових автомобілів. Цей показник досі залишається рекордним.

Автомобільне об’єднання Німеччини

Хоча легендарний східнонімецький «трабант» (тобто «супутник») не надовго пережив Берлінський мур, сьогодні в колишній НДР мають заводі всі провідні автовиробники з Західної Німеччини. Інвестувати в нових федеральних землях вигідно: там кваліфікована, але дешевша робоча сила, плюс державні дотації.

БМВ сьогодні виробляє в Лейпцигу моделі третьої серії, «Порше» там же збирає свій «Каєн» та нову чотиридверну «Панамера». «Даймлер» збирає в Коллледі в Тюрінгії двигуни для своїх «мерседесів», а в Людвігсфельде – вантажні «спринтери».

«Опель» випускає на заводі в Айзенаху маленьку «Корсу». «Фольскваген» побудував відразу кілька фабрик: у Дрездені з конвеєра сходять люксові «фаетони», у Цвікау - «гольфи» й «пассати». У Хемніці, колишньому Карл-Маркс-Штадті, для «Фольсквагена» виробляють двигуни.

З автомобільної точки зору, Німеччина об’єдналася.

Автор: Ян Крістоф Шварц / Роман Гончаренко / RTR