1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецький бізнес став об’єктом шпигунства в СНД

В’ячеслав Юрін / Анастасія Бабенко25 квітня 2012 р.

Представники німецьких компаній вважають, що ризик стати жертвою промислового шпигунства найвищий на просторах країн СНД.

https://p.dw.com/p/14kjo
Фото: Fotolia

Німецькі компанії часто стають мішенню для іноземних розвідок, бізнес-конкурентів або організованих злочинних груп. 4,2 мільярда євро – саме в таку суму оцінюється їхній щорічний збиток від шпигунства. За п’ять років ця сума зросла у півтора рази!

Такого висновку дійшли автори дослідження про промислове шпигунство в Німеччині. Дослідження проводила мюнхенська консалтингова компанія Corporate Trust, що спеціалізується у галузі кібербезпеки. В межах дослідження опитали майже 600 німецьких компаній.

Країни СНД значно випередили Китай

В ході опитування підприємцям запропонували відповісти на запитання, в яких регіонах за ними шпигували конкуренти чи спецслужби. При цьому можна було обрати кілька варіантів відповіді. Представники німецького бізнесу вважають, що найчастіше вони ставали об’єктом шпигунства в СНД. У 27 відсотках випадків вони, на власну думку, постраждали саме в цьому регіоні.

Утім, майже так само часто, як і в СНД, німецькі підприємства ставали жертвою шпигунства у самій Німеччині (26,1 відсотків) та інших країнах Європи (26,6 відсотків). Далі йде Північна Америка (25,2 відсотків). Країни Азії, в тому числі й Китай, несподівано посіли п’яте місце (10,4 відсотків) в цьому рейтингу. Це дещо суперечить даним Федерального відомства з охорони конституції. Представники відомства раніше закликали німецьких бізнесменів бути пильними через зростаючу активність російських і китайських спецслужб.

Працівники фірми - її ж "слабка ланка"
Працівники фірми - її ж "слабка ланка"Фото: picture alliance/dpa

Головне джерело інформації - співробітники

У більшості випадків німецькі фірми постраждали від шпигунства через дії власних співробітників або ділових партнерів, а також унаслідок хакерських атак. Майже в кожному другому випадку співробітники свідомо розголошували комерційну таємницю. Ще в 22 відсотках випадків вони ділилися внутрішньою інформацією завдяки застосуванню соціальної інженерії, тобто маніпуляції людськими слабкостями. Таким чином, у 70 відсотках випадків співробітники так чи інакше були причетні до шпигунства проти власних компаній.

Почастішали й кібератаки. 44 відсотки компаній побоюються зростаючої активності хакерів, пов’язаних з державними структурами. За словами керівника компанії Corporate Trust Кристіана Шафа, дії кіберзлочинців стають дедалі більш продуманими. Більше ніж половина компаній вважає, що найбільші ризики пов’язані з активним використанням смартфонів та планшетів.

За словами учасників дослідження, найчастіше метою шпигунських атак ставали наукові дослідження та конструкторські розробки. Друге і третє місця в цьому списку посіли дії, пов’язані зі злиттями й поглинаннями, а також сфера IT.

Жертви шпигунства воліють зберігати мовчання

Згідно з висновками авторів дослідження, компанії недооцінюють серйозність витоку інформації завдяки використанню соціальної інженерії. Недостатньою є і захист в IT-галузі, зокрема це стосується електронного листування. Менше 19 відсотків фірм забороняють своїм співробітникам підключати до службових комп’ютерів зовнішні носії інформації й флеш-накопичувачі. Крім того, німецькі бізнесмени занадто недбало ставляться до захисту інформації у ході зарубіжних поїздок.

100-відсоткового захисту у комп'ютерному світі не існує
100-відсоткового захисту у комп'ютерному світі не існуєФото: picture-alliance/dpa

Три чверті компаній вважають, що в майбутньому проблема промислового шпигунства стане для них актуальнішою. За даними дослідження, постраждалі від шпигунства компанії майже в 58 відсотках випадків залучають до розслідування фахівців у галузі безпеки. Однак за допомогою до спецслужб або поліції вони звертаються лише у кожному п’ятому випадку. Судячи з усього, компанії побоюються погіршення власного іміджу, підсумовує газета Westdeutsche Zeitung.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою