1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Закон і правоУкраїна

Новий виток кризи навколо Конституційного суду України

Костянтин Гончаров
1 грудня 2021 р.

Конституційний суд України вирішив відкласти приведення до присяги нових суддів, призначених президентом Зеленським. DW з'ясовувала причини та наслідки цього рішення та чи є вихід із кризи навколо КСУ.

https://p.dw.com/p/43iCk
Засідання Конституційного суду України
Засідання Конституційного суду України (архівне фото)Фото: Volodymyr Tarasov/Ukrinform/imago images

Суперечка навколо Конституційного суду України (КСУ) триває з жовтня минулого року. Тоді КСУ ухвалив рішення про неконституційність статті Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних у податкову декларацію, а також визнав неконституційними повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції щодо перевірки е-декларацій. Це фактично заблокувало антикорупційну реформу в Україні і спричинило конституційну кризу. Згодом ці норми антикорупційного законодавства були відновлені парламентом.

На хвилі протестів, які викликало скандальне рішення КСУ, президент України Володимир Зеленський спочатку відсторонив голову КСУ Олександра Тупицького, а згодом, у березні 2021 року, скасував укази колишнього президента Віктора Януковича про призначення Тупицького та Олександра Касмініна суддями КСУ. Однак вже у липні Верховний суд визнав протиправними такі дії Зеленського. Нині справа перебуває на апеляційному розгляді у Великій палаті Верховного суду та остаточного рішення у ній поки що не винесено.

У серпні 2021 року низка громадських організацій, які спеціалізуються й на боротьбі з корупцією, закликала Зеленського не проводити конкурс на посади суддів Конституційного суду за своєю квотою і не призначати їх на вакансії, "які юридично відсутні". Проте Зеленський дав старт конкурсу та зрештою, 26 листопада, видав два укази про призначення суддями КСУ президента Національної академії правових наук Олександра Петришина та професорки Львівського національного університету імені Івана Франка Оксани Грищук.   

Смуток Зеленського

Проте новопризначені судді КСУ так і не склали присягу і відповідно не набули своїх повноважень. 30 листопада Конституційний суд відклав приведення їх до присяги "допоки не з’являться вільні посади”. Це рішення вже "засмутило" главу держави.

"Для Офісу Президента це виглядає затягуванням часу з надією на те, що кругова порука в судовій системі знову спрацює, і Верховний суд ухвалить вигідні рішення для скомпрометованої верхівки КСУ", - заявив речник президента Сергій Никифоров.

Олександр Тупицький
Олександр Тупицький (архівне фото)Фото: Kostyantyn Chernichkin/REUTERS

До доброчесності суддів КСУ Олександра Тупицького та Олександра Касмініна, на місце яких Зеленський призначив двох нових суддів, у громадськості справді є серйозні питання. Водночас, як вказують опитані DW експерти, для їхнього звільнення є вичерпний перелік підстав. Зокрема, звільнити їх може або сам КСУ, або вони втратять свої посади внаслідок обвинувального вироку суду чи після завершення терміну їхніх повноважень - відповідно в травні та вересні наступного року.

Читайте також: Тупицький через суд вимагає понад 900 тисяч гривень зарплати

КСУ "здатен ухвалювати справедливі рішення"

За словами голови правління фундації DEJURE Михайла Жернакова рішення, яким КСУ відклав приведення до присяги призначених Зеленським суддів, демонструє те, що "з цією інституцією ще не все втрачено". "Як виявилось, у принципових ситуаціях КСУ здатен ухвалювати справедливі рішення", - заявив він.

З Жернаковим погоджується завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету "Києво-Могилянська академія" та колишній суддя Конституційного суду Микола Козюбра. У коментарі DW він зазначив, що постанова КСУ про відкладення присяги нових суддів правомірна, ухвалена "в дусі Конституції" та відповідає верховенству права. "Я вважаю, що це загалом слушне і в даній ситуації правильне рішення. Воно не стільки стосується самих суддів - Тупицького та Касмініна. До них можна ставитись по-різному. Але якщо є підстави підозрювати їх в коруції, то це має вирішуватись іншим шляхом, а не указом президента про скасування указу колишнього президента", - переконаний Козюбра.

Правник наголошує, що "справа не в Тупицькому та Касмініні, а в незалежності Конституційного суду".

Читайте також: ОП: Рішення ВС щодо Тупицького є підготовкою до знищення судової реформи

Прецедент Польщі

Судді Конституційного суду, як пояснив у коментарі DW суддя КСУ Ігор Сліденко, під час ухвалення відповідної постанови, керувалися рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 5 травня 2021 року у справі "Ксеро Флор проти Польщі". Розглянувши цю справу, ЄСПЛ визнав порушення права людини на справедливий суд через те, що в ухваленні рішення Конституційного Трибуналу Польщі брала участь особа, котру Сейм призначив членом Конституційного Трибуналу на неіснуючу вакансію.

"Оскільки ЄСПЛ - це прецедентний орган, то, якби ці судді зайшли й прийняли присягу, то щодо значної частини рішень, які б ухвалювала Велика палата КСУ і які б стосувались прав і свобод людини, ЄСПЛ виносив би такі ж рішення (як і щодо Польщі. - Ред.) за формальними ознаками", - переконаний Сліденкою. Він додав, що понад 80 відсотків справ, які розглядає КСУ стосуються саме порушень прав і свобод людини.

Читайте також: Битва за Конституційний суд: чи будуть переможці?

У Конституційному суді "зависли" близько 100 справ

За словами колишнього голови КСУ Станіслава Шевчука, на Тупицького та Касмініна, яких Управління державної охорони вже тривалий час не пропускає до приміщення Конституційного суду, "продовжують розподілятись справи". "Вони не беруть участі в засіданнях та з-за меж суду дають свої пропозиції. Більше того, через те, що ці судді не виведені зі штату, приблизно десь 100 справ вже "зависли" в КСУ. Немає ніяких по них процесуальних рішень", - зауважив Шевчук.

Інформацію щодо блокування близько 100 справ підтвердив чинний суддя Конституційного суду Ігор Сліденко. "Заблоковані дві колегії, де ведеться початковий розгляд справ. Тобто вони (Тупицький та Касмінін. - Ред.) відсутні на засіданнях, їх не пускають в приміщення суду і фактично низка справ, які на них розподіляються заблоковані. Вони (Тупицький та Касмінін. - Ред.) ніби є в КСУ, але їх немає", - каже Сліденко.

За його словами, наразі нічого не залишається, крім того, щоб просто чекати поки закінчаться повноваження Тупицького та Касмініна. Потім - проводити новий конкурс на посади суддів Конституційного суду та видавати нові укази. "Норма закону (про Конституційний суд. - Ред.) чітка і зрозуміла - протягом п’яти днів від видання указу судді КСУ повинні бути приведені до присяги. Термін закінчується 2 грудня. Якщо їх не приводять до присяги, то, на мою думку, цей указ стає нікчемним", - наголосив Сліденко. На його переконання, "вся ця історія обнуляється і потрібно проводити новий конкурс, визначати нових кандидатів та видавати нові укази, оскільки конкурс теж прив’язується до дат".

Два роки Зеленського: провали і здобутки з точки зору Європи (20.05.2021)