1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Після рішення КСУ: провал антикорупційної реформи в Україні

Олександр Савицький
29 жовтня 2020 р.

Кілька положень закону "Про запобігання корупції" визнані невідповідними Конституції України. НАЗК позбавлено частини контрольних функцій. Критики такого рішення заявляють про згортання антикорупційної реформи в Україні.

https://p.dw.com/p/3kajP
Наслідки рішення КСУ: провал антикорупційної реформи в Україні?
Фото: Colourbox

Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня частково задовольнив подання депутатів від проросійської  "Опозиційної платформи "За життя" (ОПЗЖ) та "За майбутнє" щодо антиконституційності цілої низки норм антикорупційного законодавства. Зокрема, Національна агенція із запобігання корупції (НАЗК) була змушена закрити декларації можновладців для широкого доступу громадян і тепер не може ініціювати кримінальне переслідування суддів за приховування ними своїх статків.

Реагуючи на таке рішення, в НАЗК звернули увагу на обставини, в яких воно ухвалювалося, і вже заявили, що судді КСУ в цьому випадку діяли "у власних інтересах". Річ у тім, що в двох суддів Конституційного суду були виявлені ознаки декларування недостовірної інформації. За даними агентства, саме ці судді також голосували у справі щодо закону "Про запобігання корупції". Як пояснюють у НАЗК, закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов, аби не виникло конфлікту інтересів. 

Обурення рішенням КСУ

В опублікованому рішенні КСУ сказано, що суд визнав невідповідними основному закону статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за подання можновладцями неправдивої інформації у своїх деклараціях майна і доходів. Ще кілька норм інших статей закону "Про запобігання корупції" також визнані антиконституційними в тій частині, де йдеться про повноваження НАЗК з моніторингу і контролю декларацій посадовців, а також оприлюднення тексту цих декларацій. 20 з 22 сторінок тексту КСУ присвятив обґрунтуванню свого рішення, де наполягав на незалежності і захисті судової влади від тиску з боку виконавчої та законодавчої гілок.

Цей вердикт був винесений у закритому режимі, коли суд лише зачитував пояснення учасників процесу і не заслуховував генпрокурора, голову Верховного Суду, міністра юстиції, очільника Національного антикорупційного бюро (НАБУ), директора НАЗК, представників президента та Верховної Ради. Ще до офіційної публікації рішення Конституційного суду представниця Верховної Ради в КСУ Ольга Совгиря застерегла, що на Україну чекає грандіозний міжнародний скандал. З головою КСУ уже провели термінову зустріч західні дипломати, а президент України Володимир Зеленський заявив про намір розробити новий проєкт антикорупційного закону. 

Читайте також: Євродепутатка: Безвіз з ЄС не означає вседозволеності для українських олігархів

Політики й активісти стривожені далекосяжними наслідками

Депутат парламенту від партії "Слуга народу" Єгор Чернєв на своїй сторінці у Facebook заявив про фактичне скасування Конституційним судом антикорупційної реформи. "Це антидержавний заколот у чистому вигляді в інтересах Коломойського та олігархів з ОПЗЖ, адже саме "За майбутнє" та ОПЗЖ зробили подання до КСУ", - вважає депутат. Він нагадав, що західні партнери ясно дали зрозуміти про можливість втрати підтримки України в разі знищення незалежності антикорупційних органів. А авторів подання до КС звинуватив у намаганні в подальшому скасувати земельну реформу, визнати неконституційним закон про Фонд гарантування вкладів, розсварити Україну з її західними союзниками, зруйнувати співпрацю з МВФ та убезпечити самих себе від кримінального переслідування на Заході.

Конституційний суд України
Конституційний суд УкраїниФото: CC-BY-Dezidor

Один із лобістів закону "Про запобігання корупції" Єгор Соболєв, який у попередньому складі Верховної Ради очолював антикорупційний комітет і входив до фракції "Самопомочі", нагадав в інтерв'ю DW, що скасовані КС норми закону були ухвалені ще 2014 року і стали "останнім аргументом для Євросоюзу скасувати візи для українців". Він розповів про спротив зусиллям з набуття чинності електронного декларування у вересні 2016 року представників мало не всіх політичних сил, які побоювалися нападів на можновладців внаслідок відкриття інформації про їхні статки. "Таких нападів не сталося, але посадовці були засмучені відкриттям масштабів їхніх статків. Як Олег Ляшко, який все життя розповідав, як він бореться за бідних людей, як він здобув більше мільйона в іноземній валюті готівкою? А Петро Порошенко у своїй першій же декларації приховав віллу в Іспанії", - нагадав Соболєв.

Від часу винесення рішення КСУ можна брехати в деклараціях і не понести жодної відповідальності, вважає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан. На її думку, тепер можуть бути амністовані судді, яким вже винесені вироки по справах щодо недостовірного декларування, а також припинені такі провадження, як розслідування НАБУ ознак зловживань мера Одеси Геннадія Труханова на 54 мільйони гривень. "Якщо не буде відповідальності за брехню в деклараціях, сама по собі система електронного декларування не буде працювати так само, як вона не працювала під час дії системи паперових декларацій. Метою авторів цього конституційного подання могло бути намагання нейтралізувати досягнення Революції гідності і розсварити Україну із Заходом", - сказала DW Щербан.

Оцінка конституційних експертів

Натомість член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк закликав "не робити трагедії" з фактичного скасування КС статті про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. Він нагадав, що минулими роками з понад 900 410 осіб, які постали перед судом як обвинувачені у цьому злочині, жодна з них не була засуджена до позбавлення волі. "Якщо за це діяння буде встановлена лише адміністративна відповідальність у вигляді штрафу тисяч так на 50-100 (наразі адміністративний штраф за подання неправдивих відомостей в декларації встановлено в межах від 17 до 42,5 тисяч гривень), то це матиме достатній стримуючий ефект. При цьому процедура набагато більш проста, ніж кримінальна", - написав Хавронюк у Facebook.

З цим погоджується і експерт з конституційного права Богдан Бондаренко. Водночас він стривожений позбавленням функцій моніторингу і контролю НАЗК за деклараціями суддів. "КСУ не визначив, яким саме чином цей орган виконавчої влади здійснює тиск на суддів. Виходячи з рішення КС щодо суддів, взагалі не може бути жодних стримувань і противаг", - зазначив експерт в інтерв'ю DW.

Рішення КС у частині повноважень НАЗК стало несподіваним, бо раніше не було жодної широкої дискусії щодо замаху з боку цього орану на незалежність судової гілки влади. Зазвичай конституційні провадження тривають близько року чи навіть більше, але цього разу подане 4 серпня цього року подання 47 депутатів Верховної Ради було розглянуте в рекордні три місяці. Розгляд відбувався на тлі складення НАЗК адміністративних протоколів щодо двох суддів КС і розслідування з недостовірного декларування щодо двох інших. "Це могло бути стимулом для прискореного винесення рішення КСУ щодо НАЗК", - не виключив Бондаренко.