Чому шлях Зеленського у суперечці з КСУ є хибним
30 жовтня 2020 р.
Український президент Володимир Зеленський хоче повернення е-декларування та відновлення повноважень Національного агентства запобігання корупції, які нещодавно Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційними. Для цього він вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування "нікчемним" і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до закону "Про запобігання корупції". Проєкт закону Зеленського "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" містить всього-на-всього дві статті, які можуть змінити всю правову систему України, попереджають експерти.
Володимир Зеленський пропонує у своєму законопроєкті визнати рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року таким, що не створює правових наслідків, оскільки воно "прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів". Президент України ініціює повернення редакцій закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КСУ. Також у законопроєкті передбачається припинення повноважень складу Конституційного суду, який діяв на момент прийняття скандального рішення, і після його ухвалення відповідні суб'єкти мають розпочати процедуру відбору нових суддів.
Ефект доміно
Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда вважає, що, з правової точки зору, ані рішення Конституційного суду щодо антикорупційного законодавства, зокрема, щодо е-декларування та НАЗК, ані законопроєкт Зеленського не мають нічого спільного з конституційністю. "Конституційний суд своїм рішенням підірвав конституційний лад в Україні. Таке рішення може спровокувати, як ефект доміно, інші неконституційні рішення, такі, як запропонував президент. І все це може виставити Україну в негативному ключі на міжнародній арені і зробити уразливою", - вважає Куйбіда.
На думку Куйбіди, законопроєкт президента, який став відповіддю на рішення КСУ, це перший поштовх для правового хаосу в Україні. Адже, за його словами, у Конституції вичерпно перераховані підстави для звільнення суддів КСУ. Зокрема, це може бути неспроможність судді виконувати свої обов'язки за станом здоров'я, порушення вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку чи нехтування своїми обов'язками та подання заяви про відставку.
Тобто змінити склад Конституційного суду можна лише за згодою самих суддів. Для цього потрібно щонайменше дві третини від конституційного складу суду. Окрім цього, Конституція чітко визначає, що рішення та висновки Конституційного суду є обов'язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені.
Читайте також: Коментар: Зеленський проти КС - Україна сповзає в глибоку кризу
Криза спровокована поспіхом
"У Конституції закладений принцип розподілу влади. Повноваження Конституційного суду були спеціально виписані так, аби на нього не було впливу виконавчої та законодавчої гілок, щоб він фактично був "фінальним арбітром". Запропонований президентом законопроєкт значно змінює цю систему і буде суперечити Конституції", - вважає старший партнер відомої юридичної фірми "Ілляшев та партнери", заслужений юрист України Роман Марченко.
Він вважає, якщо президент хоче фундаментально змінити процедуру звільнення суддів КСУ та взагалі правовий ландшафт в країні, то це треба робити виключно через зміни в Конституцію. "Простими законами такі революційні речі робити вочевидь не можна, - наголосив Марченко. - Ми можемо зараз задовольнити суспільний інтерес на боротьбу з корупцією і повинні це зробити. Але все має бути зроблено з урахуванням стратегічних інтересів країни, в першу чергу, аби це не порушувало Конституцію, оскільки ми будемо знову й знову повертатися на одне й те ж коло проблем".
На переконання Марченка, нинішня проблема антикорупційного законодавства, що включає і е-декларування та роботу НАЗК, була закладена ще за каденції минулої влади, коли поспіхом ухвалювалося антикорупційне законодавство. Саме розробка тоді неякісного законодавства призвела до того, що Конституційний суд нині визнав неконституційним частину антикорупційного законодавства. "Ще тоді юристи говорили: не поспішайте, ви робите швидко, але неякісний продукт, який рано чи пізно поставить під сумнів всю антикорупційну реформу. Так і вийшло, на жаль. Тепер будуть не закінчені кримінальні провадження, будуть відмінені вироки. Неякісна законотворчість не може бути виправдана політичною доцільністю", - переконаний юрист.
Читайте також: Яхти, вілли і офшори: що ховають від українців автори скандального подання до КСУ
Порушення права - це безправ'я
Політики теж нещадно критикують ініціативу Володимира Зеленського. "Якщо можна розпустити КС законом, тоді можна скасувати результати президентських виборів рішенням ЖЕКу. Відновити повноцінну дію антикорупційного законодавства можна ухваленням відповідного закону. І в цій ситуації він легко набере необхідні кількість голосів… Спроба відновити право, порушуючи право, називається безправ'ям", - написав на своїй сторінці у Facebook голова парламентської фракції "Голос" Сергій Рахманін.
Співголова парламентської фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко не виключає, що законопроєкт президента є спробою "гнатися за дешевою популярністю". "Неконституційне рішення лише поглибить кризу", - зазначає Геращенко теж на своїй сторінці у Facebook. На сайті політичної партії "Опозиційної платформи - За життя" йдеться про те, що ніхто не може вимагати від Конституційного суду жодних пояснень щодо його рішень та проводити ревізію рішень суду. У фракції "Батьківщина" вважають президентський законопроєкт способом узурпувати владу в країні. На цьому наполягає й голова Конституційного суду Олександр Тупицький, який назвав законопроєкт президента таким, що має ознаки конституційного перевороту.
Експерти наголошують, аби вийти з правового глухого кута президенту потрібно зараз або ініціювати зміни до Конституції України, або напрацювати новий пакет антикорупційних ініціатив, до якого не було б жодних запитань. Роман Куйбіда вважає, аби не дискредитувати себе та роботу всієї інституції, судді Конституційного суду мають самостійно подати у відставку всім складом суду. На його думку, нині немає швидкого рішення, аби вийти з цієї правової кризи.