1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

На виборах в Німеччині змагатимуться 38 партій

Гелена Берс, Олена Перепадя5 липня 2013 р.

У парламентських виборах в Німеччині 22 вересня візьмуть участь 38 партій. З них 29 політичних об'єднань лише у п'ятницю, 5 липня, отримали статус партій і, таким чином, дозвіл на участь у виборах.

https://p.dw.com/p/192no
Фото: Fotolia/MaxWo

Побачити себе у виборчих бюлетенях цього року виявили бажання 58 політичних об'єднань. Однак бажання замало - треба відповідати критеріям допуску до участі у виборчих перегонах у Німеччині.

Громадяни ФРН, які візьмуть участь у виборах до Німецького Бундестагу 22 вересня, зможуть вибирати своїх представників як з визнаних та відомих партій, так і з невеличких політичних об'єднань. Хто з них таки потрапить до списку у виборчих бюлетенях, вирішує Федеральна виборча комісія (Bundeswahlausschuss), аналог української Центральної виборчої комісії. У п'ятницю, 5 липня, після дводенного засідання комісія вирішила допустити до участі у виборах дев'ять "традиційних" політичних об'єднань та 29 нових політичних партій.

Політолог Нідермайєр: важливе формування політичної волі населення
Політолог Нідермайєр: важливе формування політичної волі населенняФото: Freie Universität Berlin

Критерії допуску

Невеличкі і практично нікому невідомі об'єднання називають себе по-різному: "Партія тих, хто зазнає утисків", "Жінки" чи "Активні". Їхню політичну долю вирішує виборча комісія, до складу якої входять голова, вісім членів, яких він призначає за пропозицією парламентських партій, та двоє суддів Федерального адміністративного суду. Саме цей орган за 79 днів до наступних парламентських виборів вирішує, які об'єднання можна називати політичними партіями та чи допускаються вони до виборів.

Для визнаних великих партій питання допуску до виборів взагалі не становить проблеми. "Партія, що має як мінімум п'ятьох депутатів в одному із земельних парламентів, Бундестазі чи Європарламенті, допускається до участі у виборах автоматично", - пояснює політолог Оскар Нідермайєр з Вільного університету Берліна. Це правило наразі стосується, зокрема, Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів, Соціал-демократичної партії Німеччини, Партії зелених, Вільної демократичної партії та Лівих.

Партія "Піратів", яка заявила про себе лише кілька років тому, за рішенням комісії також може взяти участь у виборах 2013 року. Процедури відбору вона цього разу не проходила, незважаючи на те, що на останніх парламентських виборах у 2009 році взяла лише два відсотки голосів виборців. "Комісія не мала можливості не допустити цю партію, оскільки її депутати обрані до чотирьох земельних парламентів", - наголошує Нідермайєр.

Партійна програма не відіграє жодної ролі

Процедура, за якою діє відбір у виборчій комісії, доволі прозора. Спочатку маленькі безмандатні партії повинні зареєструватись у голови виборчої комісії Родериха Еґелера. Оголошуючи про участь у виборах, вони повинні вказати кількість своїх членів та створених місцевих осередків, надати показники по попередніх виборах, а також заявити про проведені з'їзди та здійснювані рекламні кампанії.

На підставі таких даних виборча комісія вирішує, "чи є таке об'єднання справжнім проектом для формування політичної волі населення", пояснює політолог Нідермайєр. Відповідно до закону партії повинні засвідчити, що за обсягом та стабільністю своєї організації, кількістю членів та виступів перед громадськістю мають достатньо передумов для досягнення такої мети.

При цьому Нідермайєр особливо наголошує, що при вирішенні питання про допуск до виборів зовсім не йдеться про суть партійної програми. "Для комісії важливі формальні критерії", - запевняє політолог.

Партія "Піратів" знову візьме участь у виборчих перегонах
Партія "Піратів" знову візьме участь у виборчих перегонахФото: DW/M.Dittrich

Питання держфінансування

Для майже шести десятків об'єднань, які цього року висловили взяти участь у виборчих перегонах, від рішення комісії залежало практично все. Адже навіть якщо вони не подолають виборчу планку, в залежності від кількості набраних голосів виборців можуть претендувати на державне фінансування своєї діяльності.

Саме тому під час засідання Комітету чотири роки тому мали місце вельми емоційні сцени, коли Родерих Еґелер оголосив, що з 50-ти партій до участі у виборах допущена лише 31. Деякі з аутсайдерів допускались до виборів раніше, а тому тим більшим було розчарування від відмови. Так, тоді, у 2009 році, за бортом залишилась сатирична трупа "Партія". Еґелер відмовив їй через те, що виходив з наявності лише одного партійного осередка, хоча представники "Партії" пізніше довели, що їх аж дев'ять. До речі, через це та деякі інші рішення "керівник по виборах" потрапив в об'єктив критики та започаткував дебати щодо того, наскільки складними мають бути перешкоди до допуску.

Еґелер інколи наражається на критику
Еґелер інколи наражається на критикуФото: picture-alliance/dpa

Апеляція тепер можлива

Адже та партія, яка не бере участь у виборах, не мала можливості поскаржитись на це. "Проти відмови нічого не можна вдіяти - ні в комісії, ні в суді", - писав ще у 2009 у Frankfurter Allgemeine Zeitung заступник керівника Інституту дослідження партійної діяльності в Університеті Дюссельдорфа Мартин Морлок. Тоді політолог нарікав, що можливість оскаржити процедуру допуску у Конституційному суді партії отримували тільки після виборів. Проте й тоді їхні перспективи виглядали не дуже обнадійливо. Мерлок наголошував, що "скарга матиме успіх лише тоді, коли буде доведено, що без допущеної помилки парламент мав би інший склад".

Через це саме маленькі партії практично не мали шансів на перемогу "заднім числом". Розподіл мандатів у Бундестазі навряд чи виявився б залежним від участі цієї партії у виборах. Власне, "Партії" у Конституційному суді теж не пощастило - хоча й через формальні причини.

Втім, з огляду на суспільну дискусію, виборчий закон таки змінили: тепер протягом чотирьох днів після ухвалення рішення про недопуск до участі у виборах політичне об'єднання має право звернутись до Конститційного суду - до, а не після виборів.

Партії потребують підписів

Щойно партії долають першу перешкоду, перед ними відразу виникає наступна. Навіть якщо комісія і визнала статус об'єднання як політичної партії, остання все ще не може взяти участь у виборах автоматично.

Тепер їй потрібні підписи громадян в окремих виборчих округах та у відповідних федеральних землях. Це пов'язано із процедурою отримання "двох голосів", притаманного виборчій системі Німеччини. Так, на виборах до Бундестагу виборці віддають два голоси: один - за прямий мандат кандидатові від партії в окрузі та другий - за партійний список. Для кожної федеральної землі партії формують окремий список. Але кількість мандатів, отриманих за земельними списками, визначається відсотком голосів, отриманих по всій Німеччині. Цим самим виборці в Німеччині визначають відносини більшості у Бундестазі.

Для окремих виборчих округів партії повинні отримати щонайменше дві сотні підписів виборців. Кількість підписів за партійний земельний список визначається даними попередніх виборів. Максимально їх повинно бути зібрано дві тисячі. І тільки ті партії, які подолають цю перешкоду, побачать себе у виборчому бюлетені 22 вересня.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою