Мюнхен 1938: капітуляція демократії перед Гітлером
29 вересня 2008 р.
«Цей папір принесе нам мир», - сказав британський прем’єр Чемберлен в лондонському аеропорті, тримаючи в руках Мюнхенську угоду. 30-го вересня 1938 року лідери Великобританії, Франції та Італії погодилися з вимогою Німеччини окупувати частину Чехословаччини. Представників Праги на зустрічі в Мюнхені не було. Адольф Гітлер:
«Це остання вимога, яку я збираюся висунути Європі. Але це вимога, від якої я не відступлю».
Нацистський диктатор пояснював своє бажання тим, що в Чехословаччині нібито утискають німецьку меншину. Ідеться про судетських німців, що жили в західній частині країни. Сучасні історики кажуть, що насправді це був лише привід. Німці й чехи жили разом відносно мирно.
Попри численні угоди про допомогу Чехословаччині Чемберлен та його французький колега Даладьє поставили свої підписи під угодою, що передбачала відокремлення Судетської області. Мюнхен став символом політичного банкрутства європейських демократій перед Гітлером. Уже в березні 1939 року війська вермахту окупували решту Чехословаччини. А ще через півроку почалася Друга світова війна.
Сьогодні «Мюнхен» знову в багатьох на вустах. Президент Грузії Саакашвілі проводить паралель між подіями 1938 року і війною на Кавказі в серпні. На його думку, відмова НАТО на саміті в Бухаресті в квітні прийняти його країну до Плану дій з набуття членства в альянсі спонукала Росію до введення військ на грузинську територію. У Чехії про Мюнхен згадують ще й на тлі подій у Косовому. Відокремлення краю від Сербії нагадує 1938 рік, вважає чеський президент Вацлав Клаус.