1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Чому суд заборонив Супрун виконувати обов'язки міністра

Ігор Бурдига
5 лютого 2019 р.

Після двох з половиною років боротьби опонентам вдалося відсторонити Уляну Супрун від керівництва міністерством охорони здоров'я - через суд. Що це означає на практиці?

https://p.dw.com/p/3CmHk
Уляна Супрун
Уляна СупрунФото: Ukrainisches Gesundheitsministerium (MOZ Ukraine)

У вівторок, 5 лютого Окружний адміністративний суд Києва своєю ухвалою заборонив Уляні Супрун виконувати повноваження міністра охорони здоров'я. Таке рішення було ухвалено за позовом депутата Ігора Мосійчука з фракції Радикальної партії Олега Ляшка - він вимагає звільнення Супрун з МОЗу, зокрема, заявляючи про порушення процедури її призначення на посаду та буцімто подвійне громадянство.

Вічна в.о.

Взагалі-то розгляд позову Ігора Мосійчука був призначений на 15 лютого, однак депутат подав до суду додаткове клопотання про запобіжний захід - його суд і задовольнив частково 5 лютого, відсторонивши Уляну Супрун від виконання обов’язків міністра до розгляду справи по суті "задля унеможливлення протиправних дій". В цей же час, як вказує суд у своїй заяві, їй не заборонено виконувати обов’язки заступника міністра.

Невизначений політико-правовий статус очільниці МОЗу зберігається ось уже два з половиною роки. Річ у тім, що з моменту формування уряду Володимира Гройсмана в квітні 2016 року в ньому не було жодного міністра охорони здоров’я, чи я б кандидатура була затверджена голосуванням у Верховній Раді.

В липні 2016 року виконувач обов’язків міністра Віктор Шафранський запропонував Володимирові Гройсману кандидатуру своєї заступниці - на той момент відомої волонтерки з США Уляни Супрун. В подальшому противники Супрун вказуватимуть на цей факт, як на перше порушення - подання кандидатур заступників є прерогативою виключно міністра, стверджував, зокрема й лідер "радикалів" Олег Ляшко.

В серпні 2016 року рішенням уряду на Супрун були покладені повноваження в.о міністра охорони здоров’я, які вона й виконувала донині. Окружний адміністративний суд Києва у своїй заяві вказує, що таке тимчасове виконання обов’язків, яке триває понад один місяць має "ознаки очевидної протиправності".

Уряд Гройсмана мав достатньо часу, щоб внести кандидатуру міністра охорони на розгляд Ради і легітимізувати на цій посаді Уляну Супрун, вважає Ігор Мосійчук. Однак сама очільниця МОЗу раніше в інтерв’ю DW визнавала, що не має в парламенті необхідної підтримки.

Опір реформі

Відсутність персональної підтримки в Раді не завадила Уляні Супрун сформувати власну команду в міністерстві і запустити наймасштабнішу реформу системи охорони здоров’я за часів незалежної України. В 2017 році після палких дебатів Рада підтримала розроблений міністерством законопроект про зміну фінансування галузі - відтак лікарні по всій країні отримали фінансову автономність, а створена Національна служба здоров’я має перераховувати їм кошти з держбюджету виключно за надані пацієнтам послуги.

Окрім цього, під керівництво Уляни Супрун МОЗ передав централізовану закупівлю вакцин міжнародним неурядовим організаціям, обмежив націнки на деякі види ліків, та працює над їх прозорим перерозподілом між лікарнями. Команда очільниці міністерства веде роз'яснювальні кампанії щодо здорового способу життя, зокрема і за допомогою популярних постів на особистій сторінці в.о. міністра у Facebook.

Опоненти на чолі з Богомолець

Втім, в реформ Уляни Супрун знайшлись і супротивники, зокрема керівники медичних закладів і медичні профспілки, невдоволені змінами в фінансуванні системи охорони здоров’я. Та найгучніше опонує МОЗу профільний комітет Верховної ради під керівництвом Ольги Богомолець (фракція БПП, нині зареєстрована як кандидатка в президенти). В жовтні його члени ухвалили звернення до уряду з вимогою відставки Супрун та ще одного заступника міністра Олександра Лінчевського.

Серед численних претензій депутати вказують стрімке підвищення кількості медпрацівників, які виїжджають за кордон; зниження рівня вакцинації населення; зрив міжнародних закупівель ліків, а також зниження держфінансування лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань. Команда Супрун в МОЗ і прихильні до її реформаторського курсу громадські організації назвали ці закиди безпідставними. Своїх опонентів прихильники реформ Уляни Супрун часто пов’язують з "фармокологічною мафією", що втратила корупційні доходи від закупівлі медикаментів за кошти держбюджету.

Міністерство ще думає

Уляна Супрун не змогла відповісти на запитання DW щодо подальшого плану дій міністерства, спрямувавши їх до прес-служби. Там у вівторок ввечері заявили, що й досі вивчають судову ухвалу, вирішуючи, які саме повноваження збереглися за заступницею міністра, яка зараз знаходиться у відрядженні в США.

Водночас Кабінет міністрів у вівторок висловив підтримку керівництву МОЗ. "Ця команда з моменту приходу в міністерство оголосила війну тим корумпованим схемам, які процвітали в галузі роками, і це, на наш погляд, чи не головна причина того, чому проти Уляни Супрун і її команди була розгорнута справжня війна",- йдеться у поширеній урядом заяві, поруч з обіцянками найближчим часом оскаржити судову ухвалу і в подальшому підтримати МОЗ у справі за позовом Ігора Мосійчука

Втім, юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін констатує, що суд вже де-факто став на сторону позивача, фактично взявши до уваги його аргументи про подвійне громадянство і порушення процедури призначення ще до початку розгляду справи по суті. "Запобіжний захід не враховує соціального впливу, яке має відсторонення Супрун від управління, на щоденну роботу міністерства - наприклад, на підписання тендерної документації і подальшу закупівлю вакцин",- зазначає він.

Як працюватиме медична реформа в Україні (29.03.2018)