«Мови зникають беззвучно»

«Німецька хвиля»: Пане Шрамм, лівською мовою спілкується лише невеличка етнічна меншина у Латвії. Чому варто підтримувати цю мову?

Карл-Петер Шрамм: Передусім у зв'язку з цим я хотів би звернути увагу на спортивний інтерес: цю маленьку мову треба так само зберегти, як, наприклад, рідкісну рослину, оскільки вона належить до культури країни.

Яким чином Європейський союз підтримує такі мови?

Спочатку регіональна мова визнається мовою етнічної меншини. Внаслідок цього вона отримує захист Хартії регіональних мов та мов меншин. Якщо країна, в якій говорять цією мовою, ратифікувала хартію, тоді ці мови можуть висувати певні претензії до відповідальних за культуру структур. Тобто, можна звернутися, скажімо, до федеральної землі Нижня Саксонія або до Латвії і попросити про підтримку заради збереження мови. Безпосередні фінансові засоби ЄС виділяє тільки під проекти.

Скільки мов взагалі існує в Європі?

Я гадаю, щонайменше – 150.

А над якими з них нависла особливо велика загроза?

Особлива загроза нависла над тими мовам, які згадані в Хартії регіональних мов та мов меншин. Деякими з них розмовляють лише 2000 людей, як у випадку зі східно-фризькою мовою. Або взяти, наприклад, сорбську – цією мовою говорить лише десять тисяч осіб. Коли йдеться про надання підтримки з боку ЄС, то такі деталі не відіграють особливої ролі. Кожна мова мусить ставати в самий кінець черги, і частково кожна мова повинна спочатку сама піклуватися про своє збереження за допомогою, наприклад, місцевих етнічних об'єднань.

Що відбувається, коли мова зникає?

Мови, як правило, зникають беззвучно. Починаючи від часів середньовіччя до сучасності зникли тисячі мов. Як приклад можна назвати колоніальний період у Південній і Центральній Америці. Там припинили існування дуже багато регіональних мов. Їх замінила іспанська. У Німеччині в Затерланді теж відбувається подібне – однак тут такий розвиток викликаний міграцією і мобільністю людей. Але й хвилі втікачів внаслідок війн теж призводять до зменшення кількості мов.

Потім настає час, коли мову перестають викладати в школах. Нею більше не говорять в побуті. Можна було почути й таке: «Говори німецькою, тоді буде простіше». Так над мовами нависає загроза вимирання. Тепер ми намагаємося зберігати мови. Таке завдання поставив перед собою Європейський офіс регіональних мов і мов меншин, але також етнічні культурні об'єднання.

А ви самі володієте якоюсь регіональною мовою?

Я належу до групи східних фризів, але розмовляю цією мовою дуже погано. Вона – дуже складна. Крім того, в Затерланд я свого часу переїхав, але живу тут от уже 30 років і дечому навчився.

Розмову записала Сільке Вюнш
Редактор: Володимир Медяний