Марибор перевтілюється - скромний бюджет європейської культурної столиці-2012

Річка Драва тече так повільно, що на поверхні води видно усі прибережні історичні будови, наче в дзеркалі. Водонапорна вежа, стара синагога, колишній трактир "До старої лози". Трохи далі, за куполом собору, на пагорбі видніються рештки замку, на честь якого було названо місто - Марбург-на-Драві, сьогоднішній Марибор.

Щоправда, протилежний берег річки має не такий затишний вигляд. Там розташувався гігантський торговий центр "Europark" зі стоянкою на 5000 автомобілів. За ним – промислові об'єкти та житлові масиви, збудовані в часи соціалізму.

Сьогодні, через 20 років після оголошення незалежності і у розпал важкої економічної кризи, люди в Мариборі шукають свої справжні орієнтири. Тож рік культурної столиці є дуже доречним, вважає Мітя Чандер, художній керівник програми культурної столиці-2012.

"Марибор якраз працює над своєю новою сутністю. Марибор намагається бути містом, а не місцем для проживання. Ми хочемо завдяки різноманітним програмам оживити відчуття міста",- пояснює Чандер, літературознавець за освітою. Говорячи про програми, він має на увазі загалом 500 запланованих заходів - від класичних оперних вистав до створення нових садків у будинках для літніх людей.

"Нація поетів"

Головною культурною установою у Мариборі є Словенський національний театр, який включає в себе оперу, балет та театральний майданчик. У 2012 році в рамках заходів "культурної столиці" буде зроблено нову постановку єдиної опери міжнародного значення зі Словенії - експресіоністської "Чорної маски".

Як для міста зі 120-тисячним населенням це доволі великий театр. І мариборці ним пишаються, каже Алан Кавчич з Словенського національного театру: "Словенці завжди вважали, що саме культура – це те, що робить їх народом. Ось чому в нас такий великий театр. Бо ми завжди вважали, що ми є нацією поетів, а не нацією воїнів." Насправді кількість книжок, які щороку видають в Словенії, є набагато вищою у перерахунку на душу населення, ніж, наприклад, у Німеччині.

Сонце й вино

Директор фонду "Культурна столиця", колишня тележурналіст Сузана Зіліч-Фішер, прагне, щоб побільше самих словенців приїхало в 2012 році до Марибора. Між регіоном довкола столиці Любляни та сходом країни із центром у Мариборі ще досі існує глибоке несприйняття. "Соцдослідження показують, що 60 відсотків мешканців Любляни жодного разу не відвідали Марибор",- продовжує вона.

Багато людей взагалі не знають, що Марибор, розташований біля підніжжя Альп, має 300 сонячних днів на рік, спекотні літа, лижні траси взимку і дуже гарні вина. "Але для нас насамперед важливо залучити туристів з-за кордону, з таких міст як Загреб, Відень, Клагенфурт або Трієст, а також відвідувачів з усієї Європи", - зазначає Сузана Зіліч-Фішер. Від австрійського Граца до Марибора - якихось 60 кілометрів.

У зв'язку з економічною кризою в Словенії бюджет, запланований на програми "культурної столиці", постійно скорочується і на сьогодні дорівнює лише 16 мільйонам євро. Будівельні проекти позгортали, програми зробили компактнішими. "Дехто скаже, культура в часи економічної кризи - не на першому місці, - розмірковує Сузана Зіліч-Фішер, – Але ж саме культура створює першооснову для духовного багатства та національного самоусвідомлення. Культура – це справді основа, в тому числі для економічного успіху."

Словенія стала незалежною у 1991 році. У 2004 році вона стала членом Європейського Союзу.

Автори: Бернд Ріґерт, Захар Бутирський
Редактор: Тетяна Бондаренко