1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Майдан для душі

Лілія Гришко4 лютого 2014 р.

Поки на барикадах у Києві панує тимчасове затишшя, чимало митців намагаються збагнути і зафіксувати роль Майдану у культурному контексті країни.

https://p.dw.com/p/1B2HR
Фото: DW/Lilia Gryschko

Ще два місяці тому Марія Діордічук збиралася виїхати з України за кордон у пошуках кращої долі. Адже митців, за словами дівчини, в її країні не шанують. Марія за фахом архітектор, однак за покликом душі - художниця. “У самий розпал протистояння 21 січня я стояла на сходах Українського дому і у мене були сильні емоції. Напевне найсильніші у моєму житті, бо я ніколи не відчувала, як поруч розривається граната, і ця хвиля проходить від землі по всьому твоєму тілу". Тоді я зрозуміла, що з України вже ніколи не поїду. Я взяла скетч-бук і почала замальовувати все”, - розповіла DW художниця.

Марія Діордічук
Марія ДіордічукФото: DW/Lilia Gryschko

Нині Марія вже створила 12 робіт, зображуючи бої на вулиці Грушевського, протести на Майдані, людей, які виходять на віче, аби відстояти своє право на свободу. Частину своїх робіт дівчина вже виставила у фойє Українського дому, який зайняли протестувальники і який зараз став справжнім культурним центром Майдану.

Центр “живої” культури

Саме в Українському домі протестувальники можуть відпочити і тілом, і душею - на стільцях вони сплять після нічної варти на барикадах під сюїту “Ранок” Едварда Грига. За фортепіано, яке мітингувальники принесли з актової зали Українського дому, - студент Арсеній Тарасов. “Я - волонтер студентського центру. Ми на Майдані показуємо кіно, проводимо майстер- класи, читаємо лекції на тему культури. А це вирішив згадати ноти. Граю. Виявляється, ще не забув, чого навчився у музичній школі. Вже навіть прихильники є”, - сміється Арсеній.

Kunst auf Maidan
За фортепіано, яке мітингувальники принесли з актової зали Українського дому, - студент Арсеній ТарасовФото: DW/Lilia Gryschko

Хлопець розповідає, що за інструмент сідає не тільки він, а всі охочі, і виходять досить цікаві імпровізовані концерти. “Он вчора з саксофоном хлопець приходив. Було що послухати. А нас влада всіх називає екстремістами”, - обурюється студент. Тут в Українському домі розташувалася і Мистецька сотня, яка об'єднує митців, які шукають пізнання української сучасної культури на протестному Майдані.

Пізнати і закарбувати

Поблизу куточка, де розташувалася Мистецька сотня, хлопець з великими гарними очима ретельно вирізає трафарет. “Це для створення плакату на тканині. Тут йдеться про екологічну катастрофу для Криму, яку своїми діями спричинили нинішні олігархи, бізнесмени від влади, вирубуючи унікальні ліси, парки на узбережжі”, - пояснює молодий художник Андрій Колесник з Ялти.

Андрій Колесник
Андрій КолесникФото: DW/Lilia Gryschko

Хлопець збирається розвісити свої плакати на Майдані та вулиці Грушевського. Каже, що прийшов у центр силового протистояння, аби збагнути та закарбувати у своїх роботах смислове навантаження протестного Майдану на подальший розвиток українського суспільства та української культури.

Про це ще напишуть

“Про це колись напишуть у книжках. Але зараз важливо, аби люди, які стоять на морозі, могли трохи відволіктися від напружених думок, щоб вони думали не про політику чи військові дії, а про щось добре, ми самі зібрали їм книжки. Хто хоче з протестувальників може прийти сюди в Український дім взяти книжку почитати”, - розказує Інна Бісовецька з Дніпропетровська. Вона разом зі своїм чоловіком вирішили влаштувати в Українському домі бібліотеку Майдану.

Література для натхнення майданівців
Література для натхнення майданівцівФото: DW/Lilia Gryschko

Створили у соцмережі Facebook відповідну сторінку, де запропонували всім охочим принести протестувальникам книжки, які самі вже прочитали. “Люди відгукнулися на це і за два дні зібрали більше двох тисяч книжок. Волонтери вже їх сортують, розставляють. А книжки все несуть і несуть”, - розповіла Інна Бісовець. Як підтвердження її слів, до стелажа підійшла жінка з величезною сумкою книжок. “Книжка - це те, що може підтримати. Тому принесла літературу, що надихає, яку видавали на початку 90-х. Це українська література відродження для того, щоб ті, хто стоять на барикадах, тут могли відпочити душею”, - каже киянка Аня Довбах.