Лутон бореться зі своїм «терористичним» іміджем

Раніше це був звичайний будиночок у тихому Лутоні, але за минулий рік його повністю оточили журналісти. Незадовго до того тут мешкав Таймур Абдулавахаб-аль-Абдали. За одну ніч батько сімейства зібрав свої речі і поїхав до Швеції. Там, у центрі передріздвяного Стокгольму, він «висадив» себе в повітря.

Його смерть розцінюється як завдання вбити мирне населення Швеції, аби помститися за висадку військ країни в Афганістані. Терорист-смертник висловив свою надію, що Аллах зарахує його до мучеників.

Екстремістський імідж: виняток чи правило?

Поки аль-Абдади жив у Лутоні, він молився в місцевому ісламському центрі. Там чоловіка добре знали через його екстремістські погляди. Голова центру, Абдул Акдер Бакш, говорив з ним про це особисто. «Він неправильно розумів іслам і поширював деякі екстремістські погляди, - розповів Бакш в інтерв'ю Deutsche Welle. – Я говорив з ним про це і висловив свою думку». Але розмова не принесла жодного результату. Тому Бакш вирішив поговорити з ним перед усією громадою. «Наприкінці він уже ледве стримувався і покинув мечеть розлюченим. Відтоді я його більше не бачив».

Цей терорист-смертник не єдиний, завдяки якому містечко Лутон знаходиться в колі уваги репортерів. На початку 2009-го група мусульманських чоловіків обізвала британських солдатів, які служили в Іраку, вбивцями. На транспарантах, які вони винесли під час прощальної вечірки військовослужбовців перед поверненням додому, чоловіки закликали повстати проти британського пригнічення в Іраку.

Багато галасу з нічого?

Ультраправа антиісламістська Англійська захисна ліга приписала цю акцію Лутону. З цього часу містечко вважається оплотом екстремістів. Багато мешканців вважають таке визначення несправедливим. Зафар Кан, голова «Союзу вірності», вважає, що такі міжконфесійні звинувачення об'єднують мешканців Лутона. На його думку, кількість екстремістів в обох конфесіях досить незначна. «За минулі роки все трохи перебільшувалося, - каже Кан. – Але іноді преса та політики приділяють цій меншості забагато уваги, роблячи багато галасу з нічого».

Кан не заперечує, що в Лутоні є певні проблеми. І деякі з них не просто місцевого масштабу. «На жаль, час від часу трапляються випадки, в яких фігурує Лутон», – каже він і розповідає, що теракти в Лондоні у 2005 році пов'язали саме з ним.

Ніякого зв'язку не виявлено

У Лутоні мешкає більзько 30 тисяч мусульман, більшість з них – у районі Bury Park. Вони кажуть, що не потрібно вірити повідомленням ЗМІ про їхнє містечко. «У Лутоні є дуже значна мусульманська спільнота, і я думаю, що тут можна нормально жити, - вважає молодий мешканець міста Файзал. – Це свідчить лише про недостатню кількість знань та зарозумілість, коли люди будують своє враження про іслам через повідомлення по телевізору». Інші мешканці вважають цілком нормальним той факт, що у великих містах живуть люди з крайніми політичними чи релігійними поглядами.

Відповідно до повідомлення британської секретної служби за 2008 рік, яке було оприлюднено нещодавно, такі міста, як Лутон, Бірмінгем та Лондон вважаються центрами мережі ісламістських екстремістів. Наближеність Лутона до Лондона пояснює те, що містечко припало їм до душі. Але мало хто вважає Лутон серйозним терористичним центром.

Культурне розмаїття Лутона

Стільки незвичної уваги обтяжує місцевих політиків. Міська влада хоче показати культурне розмаїття Лутона як позитивний фактор. Тому минулого року вона розпочала ініціативу, мета якої полягає у зближенні мешканців з різних культурних кіл. «Нам потрібне щось таке, аби лутонівці були свідомими і пишалися своїм містом, - каже Сара Аллен, представник соціальних проектів мерії. – Це не означає, що тут немає людей, які мають радикальні думки. Але вони не репрезентують усе населення Лутона».

Великобританія залишається мішенню терористичних акцій. У найближчому майбутньому служба безпеки країни буде особливо ретельно спостерігати за містами, ісламська частка населення яких є вищою за середню. Лутон, мабуть, теж належатиме до цього списку. Але, незважаючи на це, мешканці міста хочуть поліпшити його імідж.

Автори: Ларс Беванґер / Ярослава Кобинець
Редактор: Христина Ніколайчук