1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Лицарі ХХІ століття на турнірі у Хотині

7 травня 2011 р.

Для шанувальників історичної реконструкції український Хотин вже став своєрідною «Меккою». Туди з’їжджаються фанати середньовіччя за бойовим видовищем.

https://p.dw.com/p/119X5
На турніріФото: DW

До містечка Хотин у Чернівецькій області з`їхалися шанувальники історичної реконструкції на другий міжнародний фестиваль «Битва Націй». Цьогоріч у заході взяли участь не тільки команди з України, Польщі, Білорусі та Росії, але й з Німеччини, Італії та канадської провінції Квебек. Змагалися у номінаціях: одиничний ґерць, у битві «п’ять проти п’яти» та королівській «21 на 21». Билися на короткому і довгому мечі та алебардах. Переможцями стали росіяни, які можуть похизуватися провідною школою історичного фехтування та потужною мережею залів для тренувань, фінансовані владою на місцях та бізнес-структурами.

В Україні, натомість, на це досі немає коштів. Сповідування середньовічних традицій, на думку засновника, спонсора фестивалю та капітана української збірної Антона Трубникова, треба всіляко заохочувати: «Людина бачить, що боєць - це не якийсь «мегакачок» чи «ультраспортсмен», це така ж сама людина. Просто замість того, щоб пити пиво ввечері в офісі, вона йде у тренажерний зал, купує собі обладунки. І замість того, аби їхати до Єгипту у 150-й раз, їде на фестиваль, пітніє, ходить у залізі, спалює калорії. Коли потрапляєш до суворого Середньовіччя, направду, «перезавантажуєшся», - каже він.

Не лише чоловіча забава

Kampfspiel der Ritter
Перерва у змаганняхФото: DW

Історична реконструкція, тобто відтворення певної епохи за допомогою відповідного одягу, спорядження, предметів побуту, - не лише вподобання для чоловіків, які прагнуть помірятися силами. Член німецької команди, яку представляли 9 бійців з Берліна та Бернау, медсестра Андреа Альбрехт - гідний приклад. Вона і їсти готувала, і лати допомагала бійцям одягати, і надавала найпершу допомогу при пораненнях.

«У нас в команді 4-5 жінок, є й жінка-боєць. У неї теж є обладунки, як і у чоловіків, але їй треба ще два роки почекати, поки їй дозволять брати участь у змаганнях. В загальному можу сказати жінкам, що історична реконструкція цікава і приносить задоволення. Колись мені не подобалося життя у наметах, а зараз - навіть дуже. Треба просто спробувати: якщо сподобається, то добре, як ні - то сидіть вдома», - розповідає вона.

Дорога автентика

Kampfspiel der Ritter
Місце турніруФото: DW

Безпосередньо на ристалищі - спеціально облаштованому полі битви - квебекці виграли лічені поєдинки, однак, як згадує капітан команди Серж Лев`єр, український досвід став безцінним. «Ми не виграли багато поєдинків. Ті ж бої, у яких отримали перемогу, стали дуже знаковими для нас. Це наше перше змагання такого штибу, і ми дуже тішимося, наприклад, з того, що могли простояти у герці понад 30 секунд, коли супротивником виступав українець», - зауважує Лев`єр.

Власне команда з Квебеку стала чи не найбільшою знахідкою фестивалю. Вона мала подолати десятки тисяч кілометрів і витратити тисячі доларів, аби з усім спорядженням потрапити до України. За зізнаннями як відвідувачів, так і учасників змагань, саме шестеро бійців-квебекців можуть похвалитися справжньою харизмою і найавтентичнішими латами. Останнє підтвердили і судді, особливо відзначивши 50-кілограмові обладунки канадця Фредеріка Дельфона - репродукцію 15 сторіччя.

Автор: Євгенія Вятчанінова
Редактор: Дмитро Каневський