1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Відкритий лист: у Німеччині знову сперечаються через Росію

Микита Жолквер, Валерій Сааков8 грудня 2014 р.

Понад 60 представників німецької громадськості звернулися до уряду ФРН, парламенту та ЗМІ з закликом не допустити війни з Росією. Заклик спричинив недвозначну реакцію.

https://p.dw.com/p/1E18m
Анґела Меркель (л) та Володимир Путін під час зустрічі в Нормандії літом 2014 року
Анґела Меркель (л) та Володимир Путін під час зустрічі в Нормандії літом 2014 рокуФото: picture-alliance/dpa

У Німеччині знову спалахнула дискусія про відношення до Росії, про ті методи та інструменти, які застосовує Захід, прагнучи заохотити Москву піти на перемовини в ім'я мирного врегулювання конфлікту на Сході України.

Цього разу привід подав відкритий лист-заклик "Нова війна в Європі? Не від нашого імені", оприлюднений у п’ятницю, 5 грудня, на сайті поважного тижневика Die Zeit. Серед підписантів - відомі та менш відомі актори, режисери, письменники, перший німецький космонавт, представники ділових та релігійних кіл, колишній канцлер Ґерхард Шредер та федеральний президент у відставці Роман Герцоґ, колишні міністри, колишні депутати Бундестагу, словом, чимало саме "колишніх".

Що у відкритому листі?

"Ніхто не хоче війни. Але Північна Америка, Європейський Союз та Росія зроблять її неминучою, якщо вони, врешті-решт, не покладуть край зловісній спіралі погроз та залякувань у відповідь", - так починається лист.

Далі його автори нарікають на надії на міцний мир, що не справдились, на досі не усунуті одержимість владою та прагнення панувати. "Нічим іншим не можна пояснити ні розширення Заходу на Схід, яке сприймається Росією як загроза і яке реалізується без одночасного поглиблення співпраці з Москвою, - йдеться у листі, - ні анексію Криму Путіним, яка суперечить міжнародному праву".

Один з підписантів - особистий друг Путіна, колишній федеральний канцлер Ґергард Шредер
Один з підписантів - особистий друг Путіна, колишній федеральний канцлер Ґергард ШредерФото: picture-alliance/dpa

А затим йдуть заклики. Автори, зокрема, закликають уряд ФРН "бути свідомим своєї відповідальності за мир у Європі", "не витискати Росію з Європи", провадити нову політику розрядки, яка, на їхню думку, можлива "лише на основі однакової безпеки для усіх, за умови рівноправ’я та обопільної поваги усіх партнерів".

До депутатів Бундестагу звертаються з закликом "уважно стежити за виконанням федеральним урядом своїх обов’язків зі збереження миру", не створювати о́бразів ворога і не висувати однобічних звинувачень.

Третій адресат заклику - німецькі засоби масової інформації. З точки зору підписантів, "кожний обізнаний у міжнародній політиці журналіст зрозуміє острах росіян, який з'явився тоді, коли країни-члени НАТО в 2008 році запросили Грузію та Україну стати членами цього союзу".

"Йдеться про неоголошену війну Росії проти України"

Німецька громадськість та преса мали цілі вихідні, щоб на дозвіллі перечитати лист-заклик та сформулювати своє ставлення до нього.

Одним з перших відгукнувся історик та публіцист професор Карл Шлеґель, який вже давно відстежує політичні проблеми на Сході Європи, в СРСР, а згодом і Росії. На сторінках газети Die Welt він зазначає, що у листі "поряд з багатьма загальними місцями, які вирізняються тим, що правдиві, йдеться і про дивовижні речі".

Карл Шлеґель
Карл ШлеґельФото: picture-alliance/dpa

До них, на його погляд, належить перше речення: "Ніхто не хоче війни". Ніби і немає жодної війни, пише Шлеґель. Він вказує і на "окупацію Криму російськими військами, що вже давно підтвердив верховний головнокомандувач", який винагородив тих, хто особливо відзначився, "заздалегідь заготовленими орденами".

"А ще є російська зброя та російські військові, - продовжує він, - що оперують на території України, їздять туди й назад, дають інтерв’ю московським телеканалам і вчащають у ролі гостей до Державної думи". Тож, вважає Карл Шлеґель, хибно говорити про українську кризу, йдеться, за його словами, "про неоголошену війну Росії проти України".

Такого погляду додержується і глава московського представництва Фонду імені Генриха Белля Йенс Зіґерт. "В Європі йде війна, - пише він у своєму блозі. - Бойові дії та загибель людей на Південному Сході України інакше не назвати". До того ж, зауважує, Зіґерт, це не громадянська війна - коли одні українці воюють проти інших, а війна за участю Росії. "Більше того, - вказує він, - велика ймовірність того, що без російської інтервенції цієї війни взагалі не було б".

"Чи можна витіснити Росію з Європи?"

Карл Шлеґель не згоден і з тезою авторів про те, що хтось намагається витіснити Росію з Європи. "Хіба хтось хоче цього? Немає нікого, хто зміг би витіснити велику Росію з Європи", - наголошу є Шлеґель. А вже що стосується її безпекових інтересів, то, вказує він, не Німеччині їх визначати.

Заклик до уряду ФРН професор вважає зверненим за хибною адресою, адже "ніхто не докладав більше зусиль для підтримки діалогу, ніж канцлерка, яка вже уславилась своїми терплячими телефонними розмовами".

Йенс Зіґерт нагадує у цьому зв’язку про те, що на саміті НАТО у 2008 році в Бухаресті Грузії та Україні відмовили у заявках на підготовку для вступу до Альянсу, не в останню чергу завдяки тиску з боку Берліна.

Зіґерт переконаний у тому, що не можна у рівній мірі покладати відповідальність на США, ЄС та Росію за "зловісну спіраль" ескалації конфлікту. Таким чином, вказує він, автори листа "ставлять знак рівності між застосуванням Росією військової сили та санкціями Заходу, який виключає варіант військового втручання".

Лист-заклик не лишився непомітним і для представників діючої політичної еліти Німеччини. Співголова партії Союз-90/Зелені Джем Ездемір сказав, що його автори звернулись не за адресою, маючи на увазі, що вірніше було б направити заклик Путіну.

Зовнішньополітичний експерт фракції соціал-демократів Нільс Аннен вітає прагнення авторів листа до миру та збереження європейського правопорядку, однак вважає, що "він став б переконливішим, якби чіткіше вказував на відповідальність за сьогоднішню ескалацію ситуації". Рішення демократичних держав приєднатися до ЄС, зазначив він, не має нічого спільного з анексією Криму.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою