1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Криза навколо КНДР: відповіді на десять основних питань

Максиміліане Кощик | Маттіас фон Гайн | Родіон Еббіґгаузен | Мартін Муно | Михайло Бушуєв | Максим Сидоржевський
3 вересня 2017 р.

Провокації з боку КНДР не припиняються, кількість ракетних випробувань зростає, країна рухається до проведення чергового ядерного випробування. Найважливіше, що треба знати про північнокорейську кризу, - в огляді DW.

https://p.dw.com/p/2jEAH
Кім Чен Ин в оточенні військовослужбовців КНДР
Кім Чен Ин в оточенні військовослужбовців КНДРФото: Reuters/KCNA

Остання комуністична диктатура у світі, яка передається в спадок, отримує дуже багато уваги з боку міжнародної спільноти. Корейська народно-демократична республіка (КНДР) розташована у північній частині Корейського півострова, має сухопутний кордон з Китаєм і зовсім невелику ділянку кордону з Росією. Кордон з Південною Кореєю є "демілітаризованою зоною". Ця зона, 250 кілометрів завдовжки та майже чотири кілометри завширшки, розділяє обидві держави з часів Корейської війни 1950-х років. З того часу Північна Корея дедалі більше самоізолювалась як від свого більш розвиненого південного сусіда, так і від решти світу.

Яке відношення має Корейська війна до нинішнього конфлікту?

У колективній свідомості північних корейців Корейська війна 1950-1953 років є всюдисущою, оскільки спогади про неї дуже активно підтримуються режимом. Пропаганда, яку веде КНДР проти Сполучених Штатів Америки, є настільки ефективною, бо західні союзники вели на Корейському півострові воєнні дії, не сильно турбуючись про цивільне населення: протягом трьох років війни США постійно бомбардували територію Північної Кореї, загинуло близько п'ятої частини її населення. Командувач союзницьких сил, американський генерал Дуглас Макартур навіть пропонував скинути на Північну Корею від 30 до 50 атомних бомб, але це було занадто жорстким кроком для тодішнього президента США Дуайта Ейзенхауера. Війна й досі накладає свій відбиток на людей, оскільки вона по-справжньому так і не була завершена. Припинення вогню, яке триває 64 роки, лише "заморозило" цей конфлікт. 30-тисячний контингент американських військових у Південній Кореї та їхні регулярні військові навчання призводять до того, що КНДР постійно відчуває загрозу для себе.

Як живуть люди в Північній Кореї?

Багаторічне перебування в ізоляції негативно позначилося на економіці КНДР, через що страждає населення країни. У середині 1990-х близько 300 тисяч жителів країни померли від найстрашнішого в історії країни голоду. Згідно із даними Організації Об'єднаних Націй, і досі близько третини північних корейців страждають на хронічне недоїдання, а санітарне і медичне забезпечення в країні є недостатнім. Суворий клімат, з повенями і періодами посухи, ускладнює здатність країни економічно себе забезпечувати. Країна залежить від імпорту товарів, зокрема продовольства. Проте через напружену для неї зовнішньополітичну ситуацію та жорсткі санкції КНДР здійснює торгівлю лише з декількома країнами, наприклад, з Китаєм або Іраном. Міжнародні гуманітарні організації роблять спроби доставити до країни допомогу. На даний момент Північна Корея отримала гуманітарну допомогу на суму у понад два мільярди євро.

Жителі Північної Кореї
Жителі Північної Кореї на сільгоспроботахФото: picture alliance/Yonhap

Чи справді ірраціональним є режим Кім Чен Ина?

Безсумнівно, 33-річний Кім Чен Ин є безцеремонним тираном, яких хоче втримати при владі єдину в світі комуністичну диктатуру, що передається у спадок. Але його не варто сприймати як "божевільного з Пхеньяна". Всередині системи Кім Чен Ин, який вже шість років перебуває при владі, править нещадно, але він дотримується при цьому власної стратегії. Він зміцнив свою владу в державі, армії і партії, а потенційні суперники, такі як його брат по батькові Кім Чен Нам або дядько Чан Сон Тхек, були фізично усунуті. Курс північнокорейського лідера на створення балістичних ракет і ядерної зброї є раціональним і послідовним, він переслідує головну мету: Кім Чен Ин потребує їх не як наступальне озброєння, а як засіб залякування. Коли КНДР матиме ефективну ядерну зброю, Пхеньян вимагатиме переговорів зі США, будучи з ними на рівних.

Як оцінює ситуацію сусідня з КНДР Південна Корея?

Конституція Південної Кореї від 1987 року закріплює мету мирного об'єднання двох держав на принципах свободи і демократії. Проте Сеул поки що не зміг просунутись бодай трохи у досягненні цієї мети. Після періоду політичної турбулентності у травні 2017 року президентом Республіки Корея був обраний Мун Чже Ін. Він виступає за порозуміння з КНДР і за дотримання більшої дистанції до США. Північна Корея досі не відреагувала на пропозицію своїх південних сусідів сісти за стіл переговорів. Мінлива політика Вашингтона щодо корейської проблеми додатково ускладнює завдання Мун Чже Іна. Президент Південної Кореї все частіше виглядає стурбованим тим, щоб його країна не стала політичним заручником міжнародного конфлікту.

Дальність польоту північнокорейських ракет

Як би виглядав військовий конфлікт?

За обома добре озброєними Кореями стоять колишні союзники у Корейській війні, які самі є суперниками: Корейську народно-демократичну республіку підтримує Китай, а Південну Корею підтримують США. У військовий конфлікт, найбільш ймовірно, можуть бути втягнені Японія, Росія та країни НАТО, включаючи Німеччину. Якби почалася війна між Північною і Південною Кореєю, це могло би призвести до мільйонів жертв за короткий час, і це без використання ядерної зброї. Столиця Південної Кореї Сеул, у якому мешкає близько десяти мільйонів осіб, розташована на відстані лише 60 кілометрів від кордону з КНДР. Отже, Сеул опинився б у зоні ураження тисяч північнокорейських артилерійських установок. КНДР мала у своєму розпорядженні десятиліття для того, щоб приховати власні військові засоби ураження. Навіть США не змогли би вчасно виявити всю північнокорейську зброю. Крім ядерної зброї, Пхеньян володіє також тоннами біологічної і хімічної зброї. У довгостроковій перспективі Північна Корея не змогла би стати переможцем у війні, але весь Корейський півострів у випадку війни був би буквально повністю зруйнованим.

Кім Чен Ин прагне зміцнити власну владу в КНДР
Кім Чен Ин прагне зміцнити власну владу в КНДРФото: picture-alliance/dpa/KCNA

Що Дональд Трамп змінив у політиці США щодо КНДР?

Зі вступом Дональда Трампа на посаду президента США американська політика щодо КНДР значно змінилась. Велике занепокоєння спричинила історія зі смертю американського студента Отто Уормбіра, якого КНДР більше року тримала в ув'язненні та врешті передала американській стороні у вегетативному стані. Через кілька днів після звільнення 22-річний чоловік помер, спричинивши у США обурення. Після останніх провокацій з боку Пхеньяна Трамп пообіцяв відреагувати "вогнем і люттю" у разі, якщо той продовжить випробування ракет. До гострої і ворожої риторики один проти одного вдавалися як Трамп, так і Кім Чен Ин. Після закликів до поміркованості з боку міжнародної спільноти обидві сторони заспокоїлись. Але через кілька днів США спільно з Південною Корею, попри протести з боку КНДР, провели свої традиційні щорічні військові навчання.

Чому Китай не вдається до посилення тиску на Пхеньян?

Захід очікує від Китаю, що той посилить санкції проти КНДР, насамперед ідеться про експорт нафти. Проте Пекін відмовляється це робити і продовжує експортувати до Північної Кореї нафту та продовольство, називаючи їх "гуманітарною допомогою". Тим часом Китай дотримується санкцій, які були накладені на КНДР Організацією Об'єднаних Націй, серед яких - заборона на експорт вугілля. Загалом залишається не цілком зрозумілим, наскільки сильним є вплив Китаю на КНДР. Попри наполегливі застереження з Пекіна, Північна Корея продовжує свої ядерні випробування. Китай побоюється зміни влади в КНДР, насамперед тому, що це може призвести до возз'єднання Кореї. У такому разі весь Корейський півострів опинився би під впливом США, а американські солдати, відповідно, стояли би безпосередньо біля кордону з Китаєм. Такий сценарій є для Пекіна нічним жахіттям.

Дві Кореї розділяє "демілітаризована зона"
Дві Кореї розділяє "демілітаризована зона"Фото: picture-alliance/D. Kalker

Чи є Росія більш ніж мовчазним спостерігачем?

У Москві вважають випробовування балістичних ракет серйозною загрозою для судноплавства та повітряного транспорту у регіоні, а також небезпекою для цивільних осіб. Зрештою, Росія має 17 кілометрів спільного кордону з КНДР.  З іншого боку, Росія застерігає США від дій військового характеру та прагне досягти мирного вирішення кризи на Корейському півострові. Кремль обережно ставиться до питання санкцій проти КНДР, але відповідно до резолюцій ООН призупинив усі важливі економічні проекти з Північною Кореєю. Втім, у Москві готові за можливості підтримати північнокорейський режим. Наприкінці серпня 2017 року російське туристичне агентство вперше запропонувало тури до КНДР. До того ж, у ранковому ефірі російського телебачення цілий тиждень показували репортажі, в яких розхвалювали красу Північної Кореї.

Яку політику здійснює ООН?

Минулого року ООН представила власну масштабну стратегію щодо співпраці з КНДР на наступні п'ять років: ООН ставила за мету у тісній співпраці з урядом Кім Чен Ина досягти економічного та суспільного розвитку КНДР та підтримувати країну на цьому шляху. Але насправді ставлення міжнародної спільноти до режиму у КНДР після останніх провокацій з його боку значно погіршилося. На початку серпня 2017 року Рада Безпеки ООН погодила запровадження найжорсткіших на даний момент санкцій проти Північної Кореї. Було накладено заборону на експорт з країни вугілля, заліза, риби та морепродуктів, що призвело до втрати Пхеньяном надходжень від експорту на рівні близько одного мільярда доларів. Крім того, до санкційного списку ООН була додана низка підприємств, серед яких - північнокорейський банк Devisenbank.

Які шанси розв'язати кризу дипломатичним шляхом?

Під час шестисторонніх переговорів за участі КНДР, Південної Кореї, США, Китаю, Росії і Японії, які тривали шість років, Пхеньян майстерно грав на суперечностях між іншими учасниками, використовуючи це на свою користь.  На даний момент експерти говорять про необхідність подвійного "замороження": з одного боку, КНДР призупиняє свої ракетну і ядерну програми, а з іншого - США і Південна Корея відмовляються від спільних військових навчань. Вашингтон та Сеул досі цю можливість відкидали. Пхеньян, у свою чергу, хоче отримати високу ціну за призупинення власної ядерної програми. Один з можливих варіантів: двосторонні переговори зі США і мирний договір, який би замінив перемир'я, встановлене 1953 року. Проблемою є те, що в такому випадку Південній Кореї довелося би визнати у своїй конституції існування другої держави, а США втратили б подальше обґрунтування для розміщення у Південній Кореї американських військ. У такому разі домінуюча роль США у азійсько-тихоокеанському регіоні була би послаблена.

Жителі Сеула - про ядерну суперечку між КНДР та США (15.08.2017)