1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кредити МВФ в обмін на пенсії?

Олександр Савицький3 березня 2015 р.

Ухваливши зміни до держбюджету, Верховна Рада уможливила поновлення кредитування України Заходом. Експерти, однак, застерігають: деякі зміни матимуть болісні наслідки для українців.

https://p.dw.com/p/1EkTg
Шахтарі та активісти профспілки гірників вимагали перед будівлею парламенту виплати піврічних боргів із зарплатні та виступили проти наступу на соціальні права робітників галузі
Шахтарі та активісти профспілки гірників 2 березня вимагали у Києві виплати піврічних боргів із зарплатніФото: Reuters/V. Ogirenko

Ухвалення українським парламентом змін до держбюджету на день раніше запланованого стало, за словами спікера Володимира Гройсмана "важливим сигналом для позитивного рішення про виділення кредиту МВФ", яке очікується вже 11 березня. Усього Верховна Рада розглянув сім законодавчих змін, які подав уряд. Серед них - зміни до Податкового та Митного кодексів, збільшення ренти на видобуток природного газу з 50 до 70 відсотків, зменшення державної підтримки "Нафтогазу України" на вісім мільярдів гривень та спрощення умов нарахування єдиного соціального внеску.

Арсеній Яценюк в парламенті
Арсеній Яценюк довго вмовляв депутатівФото: picture-alliance/dpa

Пенсійні дискусії

Ухвалити зміни до пенсійного законодавства вдалося лише з п'ятого разу і тільки після того, як Арсеній Яценюк урочисто пообіцяв депутатам, що цим законом не збільшуватиметься пенсійний вік, спеціальний стаж для працівників шкідливих виробництв та загальний страховий стаж. Прем'єр також запевнив, що 15 відсотків від пенсії будуть відраховувати лише з тих працюючих пенсіонерів, чия пенсія є більшою за 1500 гривень і які не є учасниками АТО. За словами Яценюка, цей закон діятиме лише рік, а до першого червня уряд має розробити законопроект про скасування спеціальних пенсій.

Такий варіант закону, утім, голова незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець вважає неприйнятним. "Пенсійні обмеження призведуть до того, що переважна більшість кваліфікованих фахівців, які після виходу на пенсію продовжують працювати на шахтах, покинуть свої робочі місця, і їх ніким буде замінити. Зараз через брак державної підтримки вже почали зупинятися українські державні шахти та енергоблоки теплових електростанцій, в той час як уряд збільшує експорт електроенергії з Росії та посилює залежність України від Москви", - сказав Волинець в інтерв'ю DW.

Порятунок від державного дефолту

В результаті ухвалених змін доходи держбюджету на 2015 рік збільшуються на 22,5 мільярдів гривень, а витрати - на 35,7 мільярдів. Директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук в українській пресі розкритикував уряд за "популістичний за обсягами бюджет, завищений по доходах більш ніж на 100 мільярдів гривень". Однак виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко в інтерв'ю DW зауважив, що дефіцит бюджету завдяки внесеним змінам вдалося зменшити з 12 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) минулого року до восьми відсотків на 2015 рік. Щоправда, ціною цього, визнає Устенко, стало "шокове зменшення видатків" Пенсійного фонду.

Таким чином Києву вдалося виконати попередні умови отримання програми розширеного кредитування МВФ, сказав експерт. За словами прем'єра Яценюка, загальний обсяг західної фінансової допомоги має досягти 25 мільярдів доларів. "З них 17,5 мільярдів - безпосередня фінансова допомога МВФ, яка надаватиметься кількома траншами впродовж чотирьох років. Додатково 7,5 мільярдів доларів - це фінансові внески європейських та інших країн, які дозволять нам стабілізувати фінансово-економічну ситуацію", - заявив Яценюк.

Зрештою, заспокоює Олег Устенко, Україні вдалося виконати найважчу роботу з відновлення співпраці з міжнародними кредиторами. "На засідання ради директорів МВФ Київ виходить із тим, що Україна, яка раніше уникала реформ, тепер намагається скоротити державні видатки та ввести їх в кероване річище", - сказав Устенко. Далі, за його словами, урядові лишається впроваджувати структурні реформи, дерегуляцію бізнесу та посилювати боротьбу з корупцією. Це, як зазначив експерт, вже не зустріне спротиву суспільства, оскільки "навряд чи хто з українців вважатиме ці заходи шоковими чи непопулярними діями".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою