Коронавірус: кампанія з вакцинації у найвіддаленіших куточках планети

Для вакцинації жителів гірського регіону на південному сході Туреччини треба мати хорошу фізичну підготовку. Щеплення мешканців гірських сіл є вкрай важливою справою, наголошує лікарка Зейнеп Ералп. Тут люди часто живуть дуже тісно, й інфекція може швидко поширитися. Крім того, гірські жителі не особливо люблять ходити до лікарні. "Отже, ми повинні прийти до них", - каже Ералп.

Старим часто буває складно самим дістатись центру вакцинації. У долині Майра, що простягнулась у західній частині італійських Альп зовсім неподалік французького кордону, медики ходять від будинку до будинку, аби зробити щеплення від коронавірусу тим, кому за 80.

Ця медсестра має в своєму багажу один єдиний резервуар, що містить кілька доз вакцин від коронавірусу. Її літак прямує до американського містечка Ігл, що на південному березі річки Юкон. У цьому містечку мешкає не більше 100 осіб. В багатьох програмах вакцинації корінні народи зараховані до пріоритетних груп. Часто вони живуть далеко від лікарень.

Анселмо Тунубала миє руки перед тим, як зробити старій жінці щеплення. 49-річний лікар щодня ходить від поселення до поселення в горах на південному заході Колумбії. Він пояснює місцевим їхньою рідною мовою, чому важливо вакцинуватися. Тунубала належить до народності гуамбіа, як і його пацієнти. Вони скептично ставляться до щеплення й більше довіряють традиційній медицині та релігійним лідерам.

Майже чотири години знадобилось цим чоловікам та жінкам, аби пішки дістатись до відділеного містечка Нуева Колоніа, що в центральній Мексиці. Там їм зробили щеплення від коронавірусу. Ці люди належать до індіанського народу уічолі.

Ольга Піментел причалила свій човен до катера мобільної бригади вакцинації. До муніципалітету Носа Сеньора Лівраменту, що на річці Ріу Негру в Бразилії, можна дістатись тільки по воді. "Прекрасно! І майже не боляче", - каже 72-річна жінка, посміхаючись. І наостанок вигукує: "Viva o SUS!" - "Хай живе система охорони здоров'я Бразилії!".

Президент Бразилії, правий популіст Жаір Болсонару, тривалий час поширював скепсис щодо щеплення від коронавірусу. Але нарешті і в цій країні розгорнулася кампанія з вакцинації. Серед перших, кому роблять щеплення, - корінне населення й нащадки африканських рабів. До цієї групи належить і 70-річна Раймунда Ноната. В її селищі немає електромережі. Тому робити щеплення доводиться при світлі свічок.

Жінці, що сидить у передній частині човна, вже зробили щеплення. Разом з донькою вона знову полишає острів Бвама - найбільший на озері Буніоні в Уганді. Й у цій центральноафриканській країні уряд намагається провести кампанію з вакцинації також у найвіддаленіших регіонах.

Тут хоча й обійшлося без човна, але долати водну перепону довелося. Шлях у селище Джарі в Зімбабве цій мобільній бригаді перекрила річка, що затопила дорогу. За даними відомства з охорони здоров'я Африканського Союзу (Africa CDC), досі лише менше одного відсотка населення Зімбабве повністю вакциновані проти коронавірусу - як і багато де, тут щеплення роблять першочергово медичному персоналу.

Японські міста належать до найбільших та найсучасніших у світі, але й у цій країні є маленькі віддалені села з кількома сотнями жителів. Кітааікі - одне з таких. До того, хто не може відвідати найближче місто, аби йому зробили щеплення, лікар приходить додому.

На початку січня кампанія з вакцинації розпочалася й в Індонезії. З міста Банда-Ачех мобільні бригади на човнах відправляються до віддалених островів. Вакцина, яку транспортують у портативних холодильниках, є настільки цінною, що для медиків довелося організувати охоронний супровід.

Індія належить до країн, котрі найбільше постраждали внаслідок пандемії. Всередині березня медики відвідали селище Бахакаджарі, що на річці Брахмапутра. Ці жінки прийшли, аби записатись у чергу на вакцинацію. Без масок, без соціальної дистанції - лишається лише сподіватись, що такі обставини не призвели до нових заражень коронавірусом.