1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Російській владі вдалося залякати своїх громадян

Тетяна Фельгенгауер
Тетяна Фельгенгауер
3 серпня 2021 р.

Практично відсутня реакція суспільства на чергові обшуки та арешти журналістів у Росії пов'язана не тільки зі втомою людей, а й з ефективністю репресивної машини, вважає Тетяна Фельгенгауер.

https://p.dw.com/p/3yRTL
Дівчина з конституцією Росії на тлі силовиків
Фото: Nikolay Korzhov/AFP/Getty Images

Жартівливий заголовок дворічної давності "У Москві затримали всіх осіб" втратив навіть натяк на іронічність. У столиці Росії, та й не тільки в ній, обшуки й затримання відбуваються настільки часто, що цього літа, здається, прийшли вже до всіх. На політиків і активістів влада передбачувано не зупинилася: зараз під прицілом незалежні журналісти.

Атака на медіа

Роман Доброхотов - не перший головний редактор, до якого прийшли з обшуками і відвезли на допит. Влада не соромиться демонструвати жорстку силу в своїй боротьбі з журналістами-розслідувачами. Так, приходили до головного редактора видання "Проект" Романа Баданіна, обшук був і у головного редактора видання "Важные истории" Романа Аніна. І якщо медіа, яке очолює Анін, поки залишили в спокої, то "Проект" оголосили небажаною організацією, а його журналістів - іноземними агентами.

Читайте також: Київ вимагає від Москви припинити репресії у Криму

Досить скоро до списку іноземних агентів внесли і The Insider, який очолює Роман Доброхотов. І ось тепер він - свідок у справі про наклеп, і статус цей в будь-який момент може змінитися на "підозрюваний" - судячи з того, що у журналіста забрали закордонний паспорт.

Тетяна Фельгенгауер
Тетяна ФельгенгауерФото: V. Chkoniya

Важко не помітити в цій низці подій просту закономірність: у Кремлі більше не мають наміру терпіти публікації з викриттями корупціонерів або сумнівних діянь, у яких замішані силовики. Судячи з усього, ми бачимо спробу знищення розслідувальної журналістики як жанру.

Індиферентність суспільства

Реакція на події з боку суспільства бентежить через її нейтральність. А втім, звинувачувати людей в байдужості несправедливо. На жаль, новини про чергові обшуки і політично мотивовані кримінальні справи з'являються так часто, що стали звичними і викликають мало подиву. Справді, чому ще можна дивуватися після замаху на Олексія Навального, викриття виконавців цього злочину (до речі, якраз незалежними журналістами-розслідувачами) і подальшої посадки самого політика!

Обшуки перетворилися на рутину, а заголовки про затриманого журналіста привертають до себе не так багато уваги, як раніше. Порядок денний за умов безперервних репресій вимотує і спустошує. У людей не залишається моральних сил, щоб обурюватися і вимагати справедливості.

До того ж, півтора року пандемії настільки вимотали людей (по всьому світу, не тільки в Росії), що вони, здається, мало чим цікавляться, крім власного життя. Хвилю обурення не викликає не тільки атака на медіа, а й кричуще в плані своєї жорстокості рішення щодо Олександра Габишева, відомого як шаман, і абсолютно незаконне недопущення до участі у виборах найрізноманітніших потенційних кандидатів у депутати.

Ефективні силовики

Однак справа не тільки у втомі людей. Держава показала свою високу ефективність у боротьбі з будь-яким проявом незгоди і особливо - вуличного протесту. Якщо раніше затримували під час масових акцій, то тепер людей судять за участь у мітингу або ході вже після її завершення.

Система розпізнавання облич поставила подібні адміністративні справи на потік, а так звана "дадінська стаття", яка перетворює третє адміністративне правопорушення, вчинене протягом 180 днів, на кримінальну справу, зупиняє багатьох від участі в протестах. Крім того, на гарантовану адміністративну справу перетворили й одиночні пікети, на яких раніше не затримували. Більш того, силовики й судді тепер оперують поняттям "пікетна черга", яка теж загрожує громадянину неприємностями.

Машина придушення працює справно і не випускає з уваги нікого. Регулярне посилення законів, їхні розмиті формулювання, вседозволеність силовиків, система стеження і доносів, закритість судових процесів - усе це робить росіян потенційними підсудними та ув'язненими. Чого у російської влади не відняти - так це те, як швидко і ефективно вони залякали власних громадян. А більше, власне, нічого й не треба. Навіщо працювати над розвитком і процвітанням країни, якщо можна просто тримати всіх у страху?

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.