1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Російський протест виходить з інтернету на вулицю

Alexander Plushev russischer Journalist
Олександр Плющев
25 січня 2021 р.

Російській несистемній опозиції вдалося створити в інтернеті потужні ресурси. Схоже, мільйони переглядів у YouTube та TikTok перетворилися на реальний протест, вважає російський журналіст Олександр Плющев.

https://p.dw.com/p/3oNhR
Учасники масової акції протесту в Москві з плакатами на підтримку Олексія Навального
Протести в Росії проти арешту Олексія НавальногоФото: Maxim Shemetov/REUTERS

Росія прожила дивовижний тиждень. Від вечора неділі, коли в аеропорт "Внуково" приїхали максимум дві тисячі людей, і до суботи, коли кількість тих, хто вийшов протестувати, сягнула небачених за Володимира Путіна сотень тисяч. Тим, хто стежив за поверненням Олексія Навального та судом над ним, було важко повірити в настільки масову пасіонарність: наче всі вже міцно засіли в YouTube, а основну активність проявляють у соцмережах.

YouTube останніми роками дійсно замінив телевізор для політично активної частини суспільства. І хоч досі превалює розважальний контент, суспільно-політичний теж має місце, на відміну від жорстко обмеженого в цьому сенсі телебачення, YouTube - майданчик абсолютно безмежний. Досить часто політичні ролики з'являються в "трендах", причому плацдарм намагається зайняти і держава зі своїми телепропагандистами.

Читайте також: Акція на підтримку Навального в Москві: ОМОН бив кийками, в силовиків летіли сніжки

Протест у комфортних умовах

У якийсь момент зростання популярності суспільно-політичного контенту в інтернеті неначе почало грати проти протестної активності. Заходи, які вимагали підтримки людей, як, наприклад, суди у політичних справах, мали відмінні рейтинги у відеотрансляціях, але збирали зовсім небагато прибічників безпосередньо на місці подій, які могли "випустити пару" в комфортних і, якщо не писати зайвого, безпечних умовах.

Російський журналіст Олександр Плющев
Російський журналіст Олександр Плющев

Ще одним таким прикладом став сам по собі процес повернення Олексія Навального з Німеччини, переліт якого рейсом авіакомпанії "Победа" відстежували найбільше в історії сервісу Flightradar. Присвячені прибуттю політики трансляції збирали мільйони переглядів, однак зустрічати його до аеропорту "Внуково" поїхали дві тисячі людей, а охочих чергувати біля відділку поліції в Хімках набралося лише пару сотень, хоча стріми звідти також дивилися чудово. Ненароком можна було замислитися про те, що опозиційно налаштовані люди міцно облаштувалися в інтернеті та вилізати звідти не збираються за жодних обставин.

І це були б хороші новини для інтернету та, зокрема, для YouTube, про можливе блокування якого в Росії почали говорити дедалі частіше. Навіщо блокувати те, що стримує протестну активність? Нехай собі дивляться трансляції та ролики, захоплюються та лаються в коментарях, лайкають та дизлайкають, аби не виходили на вулиці. Але якщо такий розрахунок і був, то він не спрацював.

Читайте також: "Палац для Путіна": російський екоактивіст про те, як побував усередині

"Палац Путіна" вплинув на протести

Як не парадоксально, "винен" у цьому теж YouTube. Не він один, але його внесок важко переоцінити: розміщений на відеохостингу фільм "Фонду боротьби з корупцією" Навального з розслідуванням про палац у Геленджику, який, на думку авторів, є хабарем Володимиру Путіну. На момент початку протестів його подивитися понад 60 мільйонів разів, що стало абсолютним рекордом для російськомовних нерозважальних відео за всю історію. "Палац Путіна", очевидно, сколихнув протест: багато плакатів посилалися на фільм, деякі прийшли з туалетними щітками, епізодичними, але яскравими "героями" цього розслідування.

Ситуація, яка виникла після публікації 2017 року фільму "Він вам не Дімон" повторилася: розслідування створило нові протестні символи та образи і стало потужним стимулом і приводом для виходу людей на вулиці. Підписники, глядачі та перегляди конвертувалися у дієву підтримку. Але не завдяки одному лише YouTube та фільму про "палац Путіна".

Феномен TikTok

Мав місце ще й феномен TikTok, китайської соцмережі коротких відео, про існування якої багато хто взагалі дізнався лише завдяки цим протестам. У ній виявилися зареєстрованими 60 мільйонів росіян, як і всюди у світі, переважно - дітей та підлітків. Сотні мільйонів переглядів відео за хештегами, пов'язаними з Навальним та майбутніми протестами, вражали, особливо тих, хто раніше про TikTok не чув та з його механізмами та масштабами незнайомий. Важко сказати, який відсоток багатьох роликів на ці теми був "ідейним", а скільки були спробою потрапити в рекомендації сервісу та заробити перегляди.

Але саме по собі те, що тема стала настільки "хайповою" та такою, що приносить аудиторію, - показово: тренди у таких сервісах не створюються штучно, а відбивають переваги аудиторії. Важливо розуміти, що ані сам по собі інтернет, ані навіть контент у ньому не виводить людей на вулиці. Усе це лише допомагає консолідації аудиторії, яка відгукується на настрої, що перегукуються із її власними. І якщо мільйонам школярів подобаються ролики про те, як їхні однолітки знімають портрети Путіна, то це не Навальний збив їх із правильного шляху, це значить, що в їхніх очах із Путіним щось не так. І всі ці лайки та перегляди допомагають нам, нехай і дуже приблизно, оцінити рівень цих настроїв.

Закрити не можна ігнорувати

Владі належить вирішити, що далі робити з інтернетом та соцмережами. З одного боку, це потужний інструмент і фактор, який консолідує опозиційно налаштованих людей. З іншого - закривати їх не можна, адже це може призвести до набагато масштабніших та сильніших протестів, ніж після будь-якого фільму-розслідування. Можна спробувати протидіяти всередині самого середовища, як уже багато разів було, достатньо згадати анонімні телеграм-канали чи того ж Соловйова на YouTube. Та й зараз у TikTok уже знайшли якихось блогерів, які відпрацьовують пропагандистське замовлення. Інша справа, що в інтернеті обирає користувач, який, як ми бачили, може за тиждень з апатичного глядача перетворитися на активного учасника неузгоджених акцій протесту.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Пропустити розділ Більше за темою