1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Москва діє на власний розсуд

Кристіан Тріппе15 квітня 2015 р.

Росія хоче постачати Ірану сучасні протиповітряні ракети. Гнів Ізраїлю і хитання головою західних лідерів російському керівництву байдужі. Москва проводить самостійну політику, вважає Крістіан Тріппе.

https://p.dw.com/p/1F8fA
Ракетний комплекс S-300
Ракетний комплекс S-300Фото: picture-alliance/dpa/ITAR -TASS/Dmitry Rogulin

Ще не встигли висохнути чорнила під угодою з Іраном про атомну енергетику, Росія почала діяти на власний розсуд і оголосила кінець режиму санкцій проти Тегерана. Принаймні з точки зору Москви санкції вже в минулому. Натомість інші п’ятеро підписантів компромісної угоди з Іраном - США, Китай, Великобританія, Франція та Німеччина - поки воліють зачекати. Вони хочуть до кінця червня узгодити з Тегераном подальший план дій. Йдеться про те, як гарантувати Ірану право на розбудову атомної енергетики і не дати при цьому можливості збудувати атомну бомбу.

Росія переслідує лише власні інтереси

Тепер Росія перекреслює цей погоджений у швейцарській Лозанні спільний план дій. Москва планує якнайшвидше розпочати обмін персидської нафти на російські товари. Багатомільярдні бартерні угоди - неабияка спокуса. Частина цієї угоди - постачання протиповітряних ракет S-300. Відповідний контракт було укладено ще вісім років тому, але заморожено через санкції ООН. Протиповітряні ракети - це неабиякий товар. У кризовому близькосхідному регіоні вони міняють розстановку сил.

Москва все це добре усвідомлює. При цьому Росія має доволі тісні контакти і з Ізраїлем, де проживає чимала російськомовна громада вихідців з колишнього СРСР. На сьогодні у кожній восьмій родині в Ізраїлі розмовляють російською. Уряд у Тель-Авіві стурбований таким розвитком подій і має підстави вважати свій скепсис щодо лозаннської угоди обґрунтованим. Для ізраїльської авіації ракети S-300 типу "земля-повітря" - більше, ніж тактичний дражливий чинник. Не виключено, що наявність в Ірану таких ракет змусить Ізраїль відмовитися від планів у разі необхідності нанести повітряний удар по іранських атомних об’єктах.

Крістіан Тріппе
Крістіан Тріппе

Утім, поки незрозуміло, яку саме ракетну систему Росія хоче продати Ірану. S-300 будується у багатьох різних комплектаціях - солідних, сучасних і надсучасних. Військові експерти в Росії виходять з того, що підготовка до підписання і реалізації нової ракетної угоди з Іраном може тривати до двох років. Але вже нині Москва хоче застовпити за собою провідні позиції у майбутній боротьбі за іранський ринок. Коли санкції проти Ірану будуть офіційно зняті, Росія хоче бути попереду всіх.

Москва хоче скрізь зберігати вплив

Усі ці дії вписуються у російську модель поведінки на Близькому Сході: тісні контакти з Ізраїлем не заважають Москві співпрацювати з палестинцями, єгиптянами та іншими мусульманами-сунітами. До цього всього додається ще й підтримка мусульманина-алавіта Башара Асада в Сирії, а тепер ще й співпраця з шиїтським режимом у Тегерані. Росія не обмежує себе жодними рамками і хоче зберігати свій вплив на Близькому Сході, не надаючи однозначної переваги жодній із сил. Принаймні на даний момент. Одного дня числені громадянські війни у регіоні залишаться у минулому, релігійні конфлікти між різними гілками ісламу вщухнуть, якась із сил закріпиться у домінуючому статусі. У цій великій грі Росія зі своїм ракетним контрактом зробила велику ставку.

Від російської грубуватої ракетної дипломатії виходить ще один сигнал: санкції - дурниця. Їх треба якнайшвидше скасовувати. Таким є погляд на світ країни, яка сама перебуває під санкціями ЄС і США і побоюється їхнього посилення.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою