Що робити з гостями, які глузують над господарями та погрожують їм? Президент США Дональд Трамп каже, що Brexit - "це прекрасно", вважає, що ЄС - це "звичайний собі інструмент" для досягнення інтересів Німеччини. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган називає Європу "гнилим континентом" і каже, що "ЄС не має іншого вибору", як продовжувати переговори про вступ Туреччини до його лав. Ці та подібні вислови ЄС вислуховує від Трампа та Ердогана протягом останніх місяців чи не постійно. І незважаючи на це президент Європейської Ради Дональд Туск та голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у день Вознесіння (четвер, 25 травня - Ред.) приймають обох у Брюсселі. Прекрасними ці зустрічі не назвеш. Зусилля над самими собою, вимушені посмішки, напруження - все це можна було читати на обличчях лідерів ЄС. Ось вона - гостинність, зумовлена політичною необхідністю.
Чи правильним є таке самозречення? Чи мали Туск та Юнкер взагалі приймати таких непростих гостей, а якщо так, то як вони мали себе поводити? Як би там не було, ЄС - це не щось там собі, а економічно найпотужніший у світі союз держав.
Раніше була б війна
У 19 столітті подібні випади призвели б до розв'язання війни. Та й сьогодні навряд чи хтось дозволив би собі подібне з Китаєм. Однак, на щастя, зараз не 19 століття, а ЄС не сприймає питання честі руба. Вихід з переговорів та тиша в ефірі - не альтернатива. Просто на кону стоїть дуже багато.
Викликає занепокоєння той факт, що Дональд Трамп і Реджеп Таїп Ердоган представляють дві держави, які надто тісно пов'язані з ЄС. Туреччина не випадково має статус кандидата у члени ЄС, навіть якщо нині переговори про це виглядають дещо абсурдно. Ще ж зовсім недавно турецький шлях у напрямку ЄС не мав жодних відхилень. А з США політичні, економічні та суспільні зв'язки є настільки тісними, що сприймаються як само собою зрозумілі речі. Однак зараз все перебуває під питанням. Не треба бути прихильником членства Туреччини в ЄС чи виступати за ЗВТ зі США, щоб розуміти, що тісна співпраця з цими партнерами є одвічним інтересом усіх задіяних сторін.
"Завадити пост-західному світопорядку"
Туск після розмови з Трампом - і за його відсутності - вказав журналістам на великі розбіжності з партнером у багатьох питаннях. Потім він, однак, спробував, вивести свою заяву на дещо інший рівень. Найважливішим завданням на даний час є "зміцнення спільного вільного миру". У Twitter перед зустріччю з Трампом він написав, що йдеться про те, "що вільний світ має співпрацювати", щоб "завадити пост-західному світопорядку". Чи бачить Ердоган Туреччину - незважаючи на її членство у НАТО та переговори з нею про вступ до ЄС - частиною такого вільного світу, питання відкрите. Але от Трамп бачить США саме такими.
Туск має рацію: якщо союзники розсваряться, вони залишать поле битви іншим, наприклад, Китаю та Росії. А це точно не в інтересах ні європейців, ні американців, ні турків. Тож якщо представники ЄС і далі переконуватимуть у своєму навіть таких складних гостей, як Трамп і Ердоган, то товар буде вартим роботи. І дещо приморожена атмосфера часом є лише складовою ціни такого товару.