Коментар: Вирок Pussy Riot

Хто вірив, що російська держава буде спроможна виявити милість чи доброту до своїх противників, був введений в оману. Адже вирок проти трьох учасниць панк-гурту Pussy Riot є не лише жорским покаранням, яке особисто стосується засуджених. Цим процесом було показано приклад: кожен у Росії, хто протестуватиме проти авторитарної системи президента Володимира Путіна, можливо, порушуючи при цьому закони, відчує на собі всю міць апарату влади. Безсумнівно, виступ учасниць гурту у березні цього проку у московському храмі був скандалом.

Звичайно, акція була такою, що ображає почуття вірян. Звісно, і в Німеччині така акція у церкві могла юридично кваліфікуватися як перешкоджання релігійній практиці. Тут пролягає межа, де свобода мистецького самовираження суперечить свободі віросповідання.

Показовий процес у Москві

Але у правовій державі у подібному випадку було б обмірковано юридичну коллізію. У Москві ж цього не сталося. Судді вистачило простого висновку: «Це було не мистецтво, а хуліганство через релігійну ненависть». Справа проти трьох жінок стала показовим процесом. Майже півроку їм довелося провести у слідчому ізоляторі. Невдовзі після акції протесту жінок було брутально розлучено з їхніми родинами, їхніми малими дітьми. Акція була ненасильницькою. Ніхто не зазнав справжніх збитків.

Процес скоєння злочину був зрозумілим, жінки його не заперечували. Тобто були шляхи для застосування юридичної м'якості, визначивши акцію позбавленою смаку витівкою молодих людей. Замість цього з жінками повелися так, ніби вони скоїли тяжкий злочин. У наручниках і за скляною стіною вони мусили спостерігати за процесом. Суд не залишив захисту простору для дій. У підсудних було мало можливостей подати свою точку зору на події. Вони намагалися критикувати державу Путіна як режим пригноблення. Ознак релігійної ненависті не було помітно. Це був політичний протест.

Політики і церковники звинувачують

Так на очах у всього світу і російської громадськості відбувся дивний процес: три молоді жінки виступили в ролі Давида, і змушені були у підсумку програти у битві з Голіафом – системою Путіна.

Віддані Кремлю політики і представники Російської православної церкви під час суду вимагалим драконівських штрафів, так ніби вони були стороною обвинувачення на процесі. Це ще більше посилило сумніви у незалежності суду.

Похмурий символ третього терміну Путіна

Вирок Pussy Riot стане похмурим символом третього президентського терміну Володимира Путіна. Його перші сто днів перебування при владі показали: часи політичної лібералізації закінчилися. Навпаки, на опозицію чинять ще більший тиск, у тому числі і за допомогою органів юстиції. Закони, що регулюють масові акції, було зроблено жорсткішими, умови для роботи неурядових організацій стали ще складнішими. Ці тенденції, особливо вирок учасницям панк-гурту, ускладнять німецько-російські відносини.

У Німеччині рідко траплялося так, щоб хвиля протестів проти судового процесу в Росії охопила би всі краї політичного спектру і суспільства. На двосторонніх форумах за участю російських представників дедалі частіше можна почути голоси з німецького боку з запитанням, а чи можливий взагалі діалог з Росією про громадянські права і громадянське суспільство. Після засудження дівчат з Pussy Riot політична еліта в Берліні, ймовірно, може відчути, що потрібно по-новому оцінити традиційно тісні і хороші відносини з Москвою.

Бернд Йоганн, заступник керівника відділу Східної Європи Deutsche Welle