Інструменти ідеології
7 серпня 2012 р.
Близько 70 китайських фірм змогли потрапти 2011 року в перелік найбільших підприємств світу "Fortune 500". Три з них навіть опинилися у першій десятці. Це є особливістю «китайського соціалізму» - дуже тісне переплетіння великих підприємств з Комуністичною партією Китаю (КПК) і їхня важлива роль у реалізації політичних цілей. Так, ключові посади державних гігантів промисловості обіймають представники впливової КПК.
"Керівники великих підприємств мають ранги міністрів", - пояснює в інтерв'ю DW Доріс Фішер. Вона очолює кафедру економіки Вюрцбурзького університету. Загалом партією напряму призначається добра третина всіх керівних посад у державних підприємствах. До того ж, директори найбільших компаній засідають у центральному комітеті Комуністичної партії, який налічує на сьогодні 204 члени.
Менеджери на мотузочці
Після того, як топ-менеджер залишає державне підприємство, його кар'єрою і далі опікується організаційний відділ. У такий спосіб партія убезпечує себе, що менеджер і надалі ухвалюватиме лише "правильні" партійні рішення. Такі висновки дослідження, яке провів конгрес США у жовтні 2011 року.
Коул Кайл, один з двох авторів дослідження, наголосив в інтерв'ю Deutsche Welle: "Це вже не так, як у часи планової економіки, і, звичайно ж, партія не займається кожним окремим рішенням. Але коли йдеться про стратегічно важливі для партії або країни речі, тоді всі повинні слідувати лінії партії, а не тому, що найкраще для підприємства."
У дослідженні американців сказано: "Державні підприємства є у принципі важливим інструментом урядової політики. Уряд використовує держпідприємства, щоб реалізувати структурні зміни в китайському господарстві, здобути технології від західних фірм та знайти джерела сировини за межами Китаю."
«Опанувати та заново винайти» імпортну технологію
Що стосується технологій, то Національна комісія з розвитку та реформ Китаю встановлює точні плани, які технології слід імпортувати та розробляти. З ними можна ознайомитися у "Національному середньо- та довгостроковому плані з розвитку науки і техніки". У восьмому розділі міститься перелік "деяких важливих політичних завдань та заходів". Одне із завдань таке - "Посилювати прийом імпортних технологій, опановувати їх та винаходити заново".
Що це означає на практиці, американське дослідження описує на прикладі китайських швидкісних потягів. Так, у 2004 році китайське міністерство залізничного сполучення надало замовлення на виробництво 200 високошвидкісних потягів. Більшу частину контракту виборов лідер японського концерну – компанія Kawasaki. Після того, як у межах спільного підприємства із CRS Sifang були поставлені 60 потягів у північнокитайську провінцію Шаньдун, Китай припинив контракт із Kawasaki.
Однак завод і далі виробляє близько 200 високошвидкісних потягів на рік, які наче дві краплі води схожі на японські. Заступник головного інженера Луо Бін у 2010 році сказав "Financial Times": зовні вони, можливо, однакові, але всередині принципово різні. Водночас для протоколу додав, що CRS після співпраці з Kawasaki повністю «переробив» базову технологію.
Передача технологій знає багато шляхів
Подібні випадки викликають невдоволення вже й у німецького концерна VW, про що пише газета ділових кіл Німеччини "Handelsblatt". Після того, як китайський партнер «Фольксваґена» – FAW – ще у 2010 році почав будувати двигуни для моделей Polo та Golf, нещодавно стало відомо, що партнер обзавівся також технологією для виробництва ходової. Крадіжка технологій має піти на користь китайській малолітражці, спроектованої для російського ринку.
Економіст Доріс Фішер аналізує підходи китайської сторони: «Основою успіху китайської економічної моделі є лідерство за цінами. Завдяки цьому Китай отримав вплив на світовий ринок, але не лідерство у галузі технологій». За словами вюрцбурзької професорки, це дратує декого у керівництві країни. Тому ставка робиться на «місцеві інновації». Вони полягають, як каже Фішер, у тому, що «дозволяється безжально змушувати іноземні підприємства проводити розробку своїх технологій у Китаї». Тому це є також шляхом набуття закордонних ноу-хау.