Експерт: зобов’язання України щодо клімату не є конструктивними

Копенгагенська угода має на меті закріпити згоду країн на скорочення викидів СО2 і таким чином утримати глобальне потепління на рівні 2 градусів за Цельсієм. Робоча група з питань зміни клімату вітає рішення України приєднатися до Копенгагенської угоди, але вважає задекларовані Києвом зобов’язання неконструктивними. Зокрема, Україна поставила за мету скоротити викиди СО2 на 20 відсотків з 1990 до 2020 року. Утім, як зауважила в інтерв’ю «Німецькій хвилі» експерт зі зміни клімату Ірина Ставчук, це фактично означає лише їх зростання на 75 відсотків від нинішнього рівня до 2020 року.

Також Україна ставить за умову збереження за собою статусу країни з перехідною економікою, а отже й гнучких механізмів Кіотського протоколу, як-то торгівля квотами та проекти спільного впровадження. Ще Україна наполягає на перенесенні непроданих квот з першого періоду Кіотського протоколу на майбутнє. Питання, чи й надалі в світі існуватиме міжнародна торгівля квотами, обговорюють під час самітів ООН. Наступна проміжна зустріч відбудеться на початку червня цього року в Бонні, в якій також візьме участь офіційна делегація з України.

Позиція Європи

Тим часом механізм торгівлі квотами вважають неефективним не лише екологічні організації, але й низка розвинених країн. Так, Європейська комісія в нещодавно оприлюдненій доповіді «Міжнародна кліматична політика після конференції в Копенгагені» виступила проти перенесення невикористаних квот України й Росії на наступний період.

Російська офіційна делегація на міжнародних переговорах зі зміни клімату не наполягає на такій умові. Представниця робочої групи зі зміни клімату Ірина Ставчук каже: «Цинічно, що на міжнародних переговорах Україна наполягає на перенесенні квот до пост-кіотської угоди. Українські та міжнародні екоорганізації переконані, що скорочення викидів парникових газів має бути фактичним».

Копенгагенську угоду підписали 124 країни, які разом спричиняють більш як 80 відсотків світових викидів парникових газів. Цю домовленість вважають лише першим кроком до укладення остаточної угоди, що стане наступницею Кіотського протоколу.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Христина Ніколайчук