Дослідження: Економічні злочини часто скоюють співробітники зі стажем

Вони виписують фальшиві рахунки, цуплять товар, піддаються на підкуп або приховують втрати. Дуже часто це люди, які пропрацювали на підприємстві вже більше десяти років, збагатившись за рахунок свого роботодавця шляхом шахрайства або зради. Нерідко вони обіймають високі посади. Такі висновки містяться в дослідженні, проведеному консалтинговою фірмою KPMG на основі опитування 300 керівників.

Зловмисники завдяки своєму великому досвіду роботи на підприємстві дуже добре знають усі тонкощі робочого процесу, пояснює економічний інспектор і партнер KPMG Франк Гюльсберг. Вони також знають, як працює система перевірки та контролю, і звісно, її слабкі місця.

Фрустрація або просто жага до збагачення

Причини, котрі спонукають працівників до злочинних дій, бувають різними: тиск обов'язків, бажання наживи. Дехто намагається виправдовувати свої вчинки тим, що вони дуже давно працюють на фірму з великою самовіддачею. «З цим виправданням, мовляв, я це заслужив, вони і шкодять компаніям»,- зауважив Гюльсберг у розмові з Deutsche Welle.

Особливо потерпають від шахрайства та зловживання довірою, за його словами, автомобільна та машинобудівна галузі.  Жертвами комп'ютерної злочинності найчастіше стають підприємства, котрі розробляють електроніку, програмне забезпечення, а також медіа-індустрія.

Потенційну небезпеку, яку становлять деякі співробітники, дуже часто недооцінюють, засвідчують результати дослідження. Тим часом, дедалі більше німецьких підприємств поділяють думку, що найбільшою загрозою для економіки загалом є економічні злочини. Хоча упродовж останніх років фірми активно вкладали гроші в свої системи контролю, дуже часто бракує "контролю за контролем", пояснює Франк Гюльсберг.

Слабка ланка

У трьох із чотирьох випадків зловмисники використовують слабини внутрішньої перевірки. Крім того, у більш ніж чверті випадків зловживань надходили вчасні попередження від працівників. Така допомога є важливою, але відносно непопулярною у Німеччині, відзначає інспектор. Контроль та внутрішні директиви у більшості потужних німецьких компаній належать до компетенції керівництва.

Франк Гюльсберг називає жахливим той факт, що у понад половині випадків, які стали відомими, завчасно лунали попереджувальні сигнали, однак їм не надавалося належної уваги. Наприклад, коли працівники часто з'являлися на роботі під час відпуски, побоюючись викриття. Або ставало видно разючу невідповідність стилю життя працівника та його зарплатні. «Лише у шести відсотках випадків, які ми дослідили, попереджувальні сигнали було сприйнято серйозно». Така практика є особливо фатальною, оскільки переважна більшість шахраїв неодноразово повторюють свої протиправні дії. Цей показник, за словами Гюльсберга, значно погіршився у порівнянні з 2007-им роком.

Збитки, завдані злочинними діями, можуть стати для підприємства дуже відчутними або навіть такими, що загрожуватимуть його існуванню. Дослідження показало, що в середньому збитки у кожному такому випадку становлять близько мільйона євро. Експерти констатують: обсяги збитків внаслідок економічних злочинів у Німеччині  різко зростають. За даними федерального відомства з розслідування кримінальних злочинів, цей показник у 2010-му році склав майже 4,7 мільярда євро. Для порівняння: це приблизно на 1,2 мільярда більше, ніж було на рік раніше.

Автор: Моніка Ломюллер, Наталя Неділько

Редактор: Роман Гончаренко