1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Громадські діячі масово йдуть до парламенту. Чи буде нова якість політики?

Катерина Каплюк12 вересня 2014 р.

Одна з особливостей цьогорічних виборів до Верховної Ради – масова присутність у партійних списках громадських активістів. Але не всі планують лишатись у політиці в разі провалу.

https://p.dw.com/p/1DB1f
Дострокові вибори відбудуться 26 жовтня
Дострокові вибори відбудуться 26 жовтняФото: picture-alliance/dpa

Вибори до Верховної Ради України 2014-го року, порівняно з попередніми роками, мають виразну рису. У списках політичних партій легко помітити відомих громадських діячів, які роками працювали в третьому секторі. Тепер вони хочуть спробувати себе у великій політиці.

Найбільша кількість громадських діячів пішла на вибори за списками партій "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка та "Самопоміч" львівського міського голови Андрія Садового. Обидві політичні сили вирішили взяти до своїх списків членів інших партій чи організацій. Таким чином, у першій двадцятці "Громадянської позиції" опинились кілька членів "Демократичного альянсу" - Василь Гацько, Наталія Соколенко та Віталій Шабунін.

З антикорупційної ініціативи – у парламент

Голова правління "Центру протидії корупції" та п’ятий номер у списку "Громадянської позиції" Віталій Шабунін впродовж 2,5 років займався контролем за державними закупівлями та протидією відмиванню коштів. Активіст нарікає, що лобіювати актикорупційні законодавчі зміни у минулому складі парламенту було дуже важко.

Активіст сподівається, що після його проходження до Верховної Ради антикорупційна співпраця громадського сектору з парламентом покращиться. У своїй перемозі Шабунін не сумнівається. "Думаю, що ми пройдемо. Не було сенсу йти, не маючи впевненості у перемозі", - переконаний він. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного з 23 серпня по 2 вересня, за "Громадянську позицію" готові голосувати 9,7 відсотка виборців.

Реформа "Самопомочі"

Партія "Об’єднання "Самопоміч" пішла навіть більш радикальним шляхом. До свого списку вони запросили членів одразу кількох об’єднань: громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" (РПР), добровольчого батальйону "Донбас" та партії "Воля". "Ми йдемо, власне, щоб зсередини намагатися змінювати систему, впроваджувати ті законопроекти, просувати ті концепції реформ, які ми за останні 6 місяців напрацьовували",- зазначає співзасновник громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" Остап Єднак.

Його колега, член опікунської ради лікарні "Охматдит" Ганна Гопко має значний досвід співпраці із парламентом. Серед найвідоміших прикладів її співпраці з парламентом - кампанія "За вільну від тютюнового диму Україну", у результаті якої в 2012 році Верховна Рада заборонила куріння в громадських місцях. Нині з іншими членами РПР вона розробляє пакет законопроектів, який пропонуватиме до розгляду в новому парламенті. Серед пріоритетних проектів - безпека країни, протидія корупції, реформа судової системи та прокуратури. Хоча Гопко та Єднак йдуть до парламенту від "Самопомочі", вони обоє залишаються безпартійними.

Повернення до третього сектору

Досі депутати Верховної Ради не відрізнялися конструктивною і системною роботою
Досі депутати Верховної Ради не відрізнялися конструктивною і системною роботоюФото: Reuters

Член громадського руху "Чесно" Інна Борзило переконана, що перехід активістів із третього сектора до парламенту може продемонструвати іншу якість політики. Це стосується, зокрема, фінансової прозорості, підзвітності та взаємодії із виборцями. "Нам буде легше взаємодіяти із нашими колегами в парламенті, і тому повинно бути більш тісне співробітництво і легше мають відбуватись зміни", - вважає Борзило.

Активісти поки не будують довгострокових планів у політиці і не можуть точно сказати, чи продовжуватимуть політичну кар’єру у разі програшу на виборах. Водночас, далеко не всі з них мають високі шанси потрапити до Верховної Ради, відзначає директор фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна. За її словами, "Громадянська позиція" з великою імовірністю проходить до парламенту, а "Самопомочі" соціологи з КМІС на даний момент пророкують менше трьох відсотків голосів. Водночас Бекешкіна переконана, що обрання активістів до парламенту було би позитивним фактом. "Вони не просто активісти, вони працюють над реформами, вони аналітики. Інше питання - якою кількістю. Якщо 1-2 - то радикально вони нічого змінити б не могли. Хоча могли б вносити свіжу кров", - зазначає соціолог.

Робота на перспективу чи ситуативна співпраця?

Професор політології "Києво-Могилянської академії" Олексій Гарань вважає об'єднання кількох політичних сил та рухів в рамках одного списку вимушеним кроком, адже вони мали обмаль часу на власну розку розкрутку. Натомість про появу нових перспективних політичних сил говорити поки зарано. На його думку, "Демократичний альянс", чиї члени можуть пройти за списком "Громадянської позиції", отримає додаткові стимули для подальшого розвитку. Водночас учасники списку "Самопомочі", яка має менше шансів пройти, імовірно, повернуться назад до своїх організацій і розвиватимуть їх. Головну ж проблему нових політичних сил експерт вбачає в тому, що активісти створюють окремі близькі за духом структури, але не намагаються об’єднуватися.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою