1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

"Гарячі" земельні слухання у Раді

5 грудня 2019 р.

Під час парламентських слухань щодо земельної реформи не бракувало емоцій. Аграрії не повірили запевненням влади й заявили про свою неготовність до скасування мораторію на продаж землі. Репортаж DW з Верховної Ради.

https://p.dw.com/p/3UGgm
Під час дебатів у Верховній Раді про земельну реформу було доволі гаряче
Під час дебатів у Верховній Раді про земельну реформу було доволі гарячеФото: DW/L. Rzheutska

Земельна реформа, яку проводить нинішня українська влада, надзвичайно непопулярна серед українців. За даними опитування "Центру Разумкова", проведеного на початку листопада, 68 відсотків українців виступають проти відкриття вільного ринку землі та скасування мораторію на її продаж. Усі земельні ініціативи уряду та пропрезидентської фракції "Слуга народу" в парламенті наштовхуються на опір аграріїв. Попри непопулярність реформи, влада наполегливо намагається її втілити в життя. У Верховній Раді, 4 грудня, відбулись парламентські слухання про майбутню модель обігу земель сільськогосподарського призначення. На дебати були запрошені й представники аграрного бізнесу. Однак порозуміння сторони так і не знайшли. Сільгоспвиробники вигуками "Ганьба!" супроводжували всі законодавчі ініціативи кабміну та депутатів від фракції "Слуга народу".

Позитив від скасування мораторію

Найважче виступати було міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофію Милованову. Він намагався на цифрах продемонструвати позитивний економічний ефект від скасування мораторію на продаж землі, який, як того бажає уряд, має втратити свою чинність 1 жовтня 2020 року. За прогнозами міністра, додаткове зростання валового внутрішнього продукту після запуску ринку землі складе 0,23 відсотка. "Нормальна робота ринку землі принесе тільки за три місяці роботи в наступному році близько дев'яти мільярдів додаткових гривень зростання ВВП", - намагався аргументувати Милованов. Далі міністр зазначив, що в 2021 році таке зростання очікується на рівні додаткових 30 мільярдів гривень, що відповідає 0,83 відсотка зростання ВВП.

Поки у Верховній Раді проходили дебати, під стінами парламенту відбувались протести
Поки у Верховній Раді проходили дебати, під стінами парламенту відбувались протестиФото: DW/L. Rzheutska

На переконання міністра, через мораторій на землю українці лише втрачають. На підтвердження своїх слів він навів такі аргументи: сьогодні додана вартість продукту, вирощеного на одному гектарі землі в Україні, вдвічі менша, ніж у Польщі; за останні 18 років через мораторій площі під українськими садами і виноградниками скоротилися на 160 тисяч гектарів, а площа земель під зрошенням - з двох мільйонів гектарів до 500 тисяч гектарів. "Поки ми з вами дискутуємо про модель ринку землі, вже десятиріччями спритні ділки за безцінь використовують 750 тисяч гектарів земель, що перебувають у володінні державних підприємств, а також Національної аграрної академії наук. І ви не уявляєте, як складно перебороти ці схеми, які формувалися роками завдяки мораторію", - не приховував своїх емоцій Милованов.

Не проти, але  боїмося

Але на аграріїв такі аргументи, як продемонстрував подальший перебіг дебатів, не подіяли. Кожен з них, хто виходив до парламентської трибуни, не менш емоційно, ніж міністр висловлював свою позицію та свої страхи в зв'язку із запровадженням вільного ринку землі. "Ми за реформу. Але ми за те, щоб ця реформа нас не знищувала нас, а справді робила сильними. Якщо хтось має купувати землю, то виключно тільки держава. Тим паче, що сьогодні йде окупаційна війна в країні, немає судової системи", - обурювався голова фермерського господарства "Вікторія", що у Вінницькій області, Сергій Лановик.

Голова громадської спілки "Всеукраїнська Аграрна Рада" Андрій Дикун заявив, що українські аграрії підтримують  запровадження ринку землі, однак ще не готові до нього. "За 20 років українські аграрії вклали кошти у ферми, в зрошення, в елеватори, в техніку. Чому ми не говоримо про цих людей? Які їм даємо сьогодні гарантії? Ці люди сьогодні справді є зляканими, загнаними в кут", - каже Дикун. Він звернув увагу на те, що скасування мораторію на продаж землі уряд обґрунтовує тим, що українські фермери платять низьку орендну плату за землю. Однак, за його словами, це не так: українські аграрії платять за оренду зараз більше 200 доларів за гектар, але при цьому не отримують від держави жодної фінансової підтримки.

"Ми не маємо сьогодні в суспільстві консенсусу. Прохання до всіх: давайте поставимо на паузу, прийміть закон, в якому напишіть, що наступні три роки у нас мораторій. Ви закон прийняли, ми мораторій маємо",  - запропонував Дикун, слова якого аграрії підтримали оплесками.

Про неготовність українських аграріїв працювати в умовах ринку заявляють і деякі іноземні інвестори. Нідерландець Корнеліс Хузінха, директор ТОВ "Кищенці", який вісімнадцять років обробляє землю та займається тваринництвом в Черкаській області, зауважує, що вже інвестував в українське підприємство понад 25 мільйонів доларів і готовий вкладати більше, однак як і всі українські фермери побоюється, що українська земля буде скуплена агрохолдингами, якими володіють олігархічні групи. "Я взагалі позитивно ставлюсь до ринку землі, але я проти спекуляції іноземними фондами та олігархами. І я проти 200 тисяч гектар в одні руки, особливо спочатку. Для цього нам треба бути дуже обережними щодо впровадження ринку землі та переконатись, що стабільність гарантується фермерам, які зараз обробляють землю", - заявив з парламентської трибуни Хузінха, виступаючи українською мовою.

Опозиція на боці фермерів

Парламентська опозиція стала на бік фермерів. Жодна з опозиційних фракцій не підтримала земельні законодавчі ініціативи "Слуги народу" . "Дорогі друзі, або виходимо на вулицю й захищаємо землю, або потім нам не буде кому скаржитись!" - закликала лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

Депутат від фракції "Європейська солідарність" Ростислав Павленко виступив за те, щоб ухваленню земельного законодавства передувала фахова дискусія про власників землі, про створення земельного банку, про захист землі та недопущення погіршення її якості, про обмеження можливостей концентрації земель в одних руках. "Бо без цього запровадження того, що зараз влада називає ринком землі, категорично неприпустимо. На жаль, не бачимо всього цього в тому законі, який пропонується. Ми чуємо якісь загальні речі й загальні міркування", - сказав Павленко. Фракція "Голосу" зажадала, аби земельна реформа була вписана в контекст великої реформи з розвитку сільських територій.

Критика пролунала і з боку депутатської групи "За майбутнє". "Хочете налагодити ринок землі, запустити - сідайте й розмовляйте з усіма фермерами та селянами, доходьте єдиної думки, ставте на референдум, а потім приймайте цей закон", - заявив член депутатської групи "За майбутнє" Ігор Палиця і зауважив, що його група не голосуватиме у другому читанні за законодавчі ініціативи "Слуги народу".

Понад 4 тисячі правок

Представники "Слуги народу" намагались розвіяти страхи аграріїв. Голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, депутат від фракції "Слуга народу" Микола Сольський наголосив, що його фракція підтримує позицію президента України, який запропонував винести на всеукраїнський референдум питання про допуск іноземців до українського ринку землі. Сольський також намагався запевнити, що планка концентрації земель "в одні руки" буде суттєво зменшена.

"Попереду багато роботи щодо опрацювання правок до законопроєкту, яких на вчора вже подано 4 тисячі 364. Я б хотів попросити всіх відкинути надумані страхи, якими нас лякають, та конструктивно обговорити ті механізми і запобіжники, які дозволять нам зробити земельну реформу найбільш ефективною", - закликав Сольський.

Тим часом Юлія Тимошенко висловила побоювання, що пропрезидентська сила хоче прийняти земельні закони в другому читанні у "туробрежимі", ухваливши всі правки в комітеті на закритому засіданні. Представники "Слуги народу" не стали коментувати такі припущення лідерки "Батьківщини".