1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Воєнний стан - гібридна відповідь на гібридну війну РФ

27 листопада 2018 р.

"Компромісним експериментом" називають експерти рішення про запровадження в десяти областях України на 30 днів воєнного стану.

https://p.dw.com/p/38yX2
Ukraine Ukrainische Soldaten bei Luhansk
Фото: Imago/ZUMA Press/O. Rupeta

Запровадження воєнного стану на території України на п'ятому році збройного протистояння з Росією багато кому видавалось нелогічним і маніпулятивним. Пропозиція президента ввести особливий правовий режим по всій Україні на 60 днів, базована на рішенні Ради національної безпеки і оборони (РНБО), оцінювалась і як спосіб перенести президентські вибори з кінця березня 2019 року, і як можливість вдатись до обмеження громадян у низці їхніх конституційних прав.

Тож в українському парламенті, який за кілька годин обговорення президентського указу з таким змістом не міг дійти згоди щодо запровадження воєнного стану, можна було побачити зріз майже всіх суспільних настроїв у країні. Порошенку в результаті довелось змінити вихідні умови і врешті-решт погодитись на запровадження воєнного стану строком на 30 днів і лише у десяти областях, що межують з Росією та Придністров'ям. Також Порошенко пообіцяв, що вибори президента відбудуться 31 березня 2019 року - що Верховна Рада відразу і затвердила постановою.

Гібридна відповідь на гібридну загрозу

Експерти називають це рішення своєчасним компромісом. "Це компроміс, який був потрібен. З одного боку, він дає можливість вжити заходів, що передбачені умовами воєнного стану, для посилення обороноздатності і усунення загроз, що реально нарощуються. З іншого боку, цей компроміс не дозволяє звинувачувати Україну у скоченні з демократичного шляху", - прокоментував DW заступник директора з аналітичної роботи Центру Разумкова Юрій Якименко.

За його словами, незважаючи на реальність загрози воєнного вторгнення, в українському суспільстві дійсно мають місце побоювання щодо втрати конституційних прав та свобод, які українці відстоювали п'ять років тому на Майдані, - свободи вибору, свободи пересування, свободи слова. І цей "гібридний" воєнний стан став належною відповіддю України на гібридну війну Росії. "Це сильна відповідь Росії, яка сподівалася на внутрішню дестабілізацію через відтермінування виборів. Але гібридний воєнний стан зі збереженням розвитку демократичних процесів і гарантування прав і свобод громадян навіть в умовах воєнного часу, має додати Україні в її позиціях на міжнародній арені", - вважає Якименко.

Експеримент на місяць

Однак чи допоможе такий гібридний воєнний стан протягом місяця посилити обороноздатність країни та убезпечитись від воєнного вторгнення? Адже ні в рішенні РНБО, ні в указі президента, ні в законі про затвердження указу президента не вказаний алгоритм, як саме застосовуватиметься воєнний стан у визначених областях. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар вважає, що часткове запровадження воєнного стану в обмежених часових рамках є своєрідним експериментом. "Це експериментальний варіант відпрацювання ймовірного вторгнення Росії. Адже події в Азові показали, що Росія шукає приводу "шпирнути ножем" в Україну. Тому протягом наступного місяця ми маємо реорганізувати систему нацоборони. Як це робитимуть, прописано в таємному пункті 12 указу президента", - наголошує Гончар.

Експерт припускає, що у прикордонних областях, які мають вихід до моря, будуть посилені контррозвідувальні заходи з розгортанням територіальних сил оборони. Також, на його думку, буде відпрацьована логістична доставка зброї, сил та забезпечення на випадок воєнної загрози в тих чи інших регіонах та буде протестований механізм управління військовими адміністраціями в регіонах, де така загроза є найбільшою ймовірною.

Натомість, як діятимуть в умовах воєнного стану об'єкти соціально-економічної інфраструктури, як працюватиме банківська система, чи буде передбачений спеціальний режим в'їзду-виїзду з областей, де запроваджений воєнний стан, в документах не зазначається. Є лише окремі роз'яснення профільних міністерств без прописаного точного порядку в урядових документах, відзначають експерти. "Воєнний стан в Україні запроваджується вперше, тому зараз напрацьовується алгоритм", - зауважує Гончар.

Воєнний стан: що може змінитися для українців (26.11.2018)

Що чекає на регіони в умовах воєнного стану?

Віце-прем'єр-міністр-міністр соціальної політики Павло Розенко заявив, що введення в окремих регіонах України воєнного стану жодним чином не вплине на виплату пенсій, заробітних плат та соціальних платежів. В свою чергу, в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун повідомила, що доступ цивільного населення до медичних закладів та правила отримання медичної допомоги на час воєнного стану залишаються незмінними. А голова Національного банку України Яків Смолій запевнив, що рішення про запровадження воєнного стану не аплине на роботу банківської системи.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що в десяти регіонах, в яких запроваджено воєнний стан, буде посилена охорона і оборона вокзалів, залізничних станцій, аеропортів, портів та інших об'єктів інфраструктури. Також вводиться особливий режим роботи залізничного транспорту. Він передбачає забезпечення пропускної спроможності залізничної мережі та відповідного рухомого складу для потреб оборони в основних напрямках, визначених генеральним штабом збройних сил.

Аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважає, що за час воєнного стану українська влада має встановити контроль над об'єктами енергетичної інфраструктури, оскільки вони є "слабким місцем України". "Держава має встановити в цих регіонах прямий контроль над енергетикою, ТЕЦ, над підприємствами вугільної галузі, облгазами і тими секторами економіки, які зараз контролюються українським олігархатом, що працює в інтересах Росії. Звісно, цьому буде чинитися шалений спротив", - припускає Володимир Горбач. На його думку, хоч і короткий, але запроваджений воєнний стан в областях допоможе Україні більш оперативно та дієво протидіяти російській агентурі в регіонах, які межують з Росією та Придністров'ям.