1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

«Вишеградська група» - новий «локомотив» «Східного партнерства»?

15 лютого 2011 р.

«Вишеградська група» відзначила двадцять років з моменту створення. Чого досягнуло це «Центральноєвропейське СНД», чи є нові цілі і чого чекати у співпраці Україні від «четвірки»? Розмова з празьким оглядачем.

https://p.dw.com/p/10Ha7
Азаров (праворуч), канцлери Німеччини Меркель і Австрії Файманн (ліворуч) в гостях у лідерів "Вишеградської четвірки"Фото: AP

У Братиславі відбулися урочистості з нагоди 20-річного ювілею «Вишеградської четвірки». До глав держав і урядів країн-учасниць – Польщі, Угорщини, Словаччини і Чехії – приєдналися і колеги з інших країн Європи, в тому числі канцлери Німеччини і Австрії. Серед гостей був і український прем’єр Микола Азаров.

Чого досягнула «Вишеградська четвірка» за 20 років? Із цим запитанням ми звернулися до представника німецького фонду Конрада Аденауера у Чехії і Словаччині Губерта Ґерінґа.

Deutsche Welle: Пане Ґерінґ, про це об’єднання в Європі знають небагато. Які цілі воно переслідує?

Губерт Ґерінґ: «Головною метою Вишеградської четвірки після її створення 1991 року були спільні зусилля з європейської інтеграції країн, які постали на руїнах колишнього «східного блоку». Із завданням приєднатися до ЄС всі чотири країни справилися «на відмінно». Але, відверто кажучи, інші задекларовані цілі – такі як поглиблена співпраця в економічній і культурній сферах так і залишилися без особливих успіхів. Зараз цим країнам треба сформулювати нові цілі».

Hubert Gehring
Губерт ҐерінґФото: KAS

DW: Які це можуть бути цілі?

Ґерінґ: «Нині саме триває пошук спільних інтересів на європейській арені. З одного боку «четвірка» не оминає таких загальноєвропейських тем як боргова та економічна криза країн ЄС, але є й спільні інтереси у таких питаннях як оподаткування. Всі чотири країни не зацікавлені у гармонізації податкових ставок, яку просуває Брюссель».

DW: Чи можна говорити, що ці країни на європейській арені «говорять одним голосом»?

Ґерінґ: «Здебільшого ні – національні інтереси, як правило переважають. Але, з огляду на Лісабонську угоду, яка забрала в окремих країн право вето, учасникам «Вишеградської четвірки» було би дуже вигідно тісніше координувати свою політику в межах ЄС, аби їхній голос мав більшу вагу».

DW: Як Ви розцінюєте запрошення глави українського уряду на ювілейну зустріч «четвірки»? Чи можна говорити про сигнал до більш інтенсивної співпраці, скажімо, в рамках Східного партнерства ЄС?

Ґерінґ: «Звісно, тут є певна символіка. Україна – важливий сусід. Є низка тем, в яких потрібна глибша співпраця. Зокрема, йдеться про безпеку кордонів. Але головне – країни «четвірки» зацікавлені у стабільності на своїх східних кордонах. Безумовно, інтенсифікація співпраці в рамках «Східного партнерства» буде однією з центральних тем для «Вишеградської четвірки».

Розмову провів Євген Тейзе.
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою