1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Верховна Рада ратифікувала Стамбульську конвенцію

Валерій Сааков
20 червня 2022 р.

Ратифікацію Стамбульської конвенції підтримали 259 народних депутатів, а вісім проголосували проти. Україна підписала цю конвенцію ще 2011 року. На її ратифікації Україною тривалий час наполягали ЄС і Рада Європи.

https://p.dw.com/p/4Cwje
ВР ратифікувала Стамбульську конвенцію
Марш жінок у Києві, березень 2021Фото: Andrei Ratmirov/TASS/dpa/picture alliance

Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, відому як Стамбульська конвенція, на пленарному засіданні у понеділок, 20 червня.

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram-каналі, законопроєкт підтримали 259 українських законодавців за мінімально необхідної кількості в 226 голосів. Вісім народних депутатів висловились проти.

Пресслужба провладної партії "Слуга народу" зазначила, що "при ратифікації Україна робить спеціальну заяву щодо того, що Конвенція буде застосовуватись відповідно до норм і принципів Конституції України і не зобов'язує щодо змін до Конституції чи Сімейного Кодексу в частині жінки та чоловіка, сімейних цінностей, шлюбу, сім'ї та усиновлення".

Читайте також: На Марші жінок у Києві вимагали ратифікації Стамбульської конвенції

Довгий шлях до ратифікації

Україна підписала цей документ ще 2011 року, але ратифікувати змогла лише зараз. Очільник Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Тіні Кокс привітав рішення Верховної Ради. "Я аплодую парламенту України за ратифікацію Стамбульської конвенції!" - написав він у Twitter.

Негайно ратифікувати документ неодноразово закликали Європейський Союз і Рада Європи. Про необхідність його схвалення регулярно говорили й експерти міжнародної організації Amnesty International.

Уперше український парламент голосував з цього питання шість років тому. Тоді законопроєкт провалився, бо більшість депутатів вирішили, що в конвенції містяться "норми, які не прийнятні для українського суспільства та української духовності".

Основним каменем спотикання стали поняття "гендер" і "гендерна ідентичність", що містяться в тексті конвенції. Нардепи вирішили, що якщо ці терміни внести в законодавче поле, це може стати основою для подальшої підміни "звичного поняття біологічної статі" і сприяти пропаганді одностатевих шлюбів.

Читайте також: Пристрасті за гендером: що заважає Україні ратифікувати Стамбульську конвенцію

Церква досі проти

Основним противником ратифікації Стамбульської конвенції була і лишається церква. Нещодавно Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій знову попрохала парламент зняти з розгляду це питання, наголошуючи на тому, що це нібито спровокує нову хвилю громадських протестів, невдоволення, критики в адресу керівництва України в умовах війни проти РФ.

Однак визначення "гендерної приналежності" в Стамбульської конвенції суттєво відрізняється від інтерпретації критиків цього поняття. У документі сказано, що під гендером розуміються "соціально закріплені ролі, поведінка і діяльність, які певне суспільство розглядає як властиві жінкам і чоловікам", і що це слово має, зокрема, підкреслити, що жінка нерідко піддається насильству саме тому, що вона - жінка. Крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства чоловіків.

З вимогою ратифікувати конвенцію українці неодноразово виходили на протести. Двічі відповідні петиції набирали необхідну кількість голосів - у травні 2020 та у січні 2022 року.

Читайте також: Катерина Бабкіна: Парадокс толерантності по-українськи

У пандемії жіноче обличчя: Марш українських жінок (08.03.2021)