Вбивця дитини отримає гроші за завдану йому душевну травму

Маґнус Ґефґен, який відбуває довічне тюремне ув’язнення за викрадення і вбивство дитини, отримає компенсацію у три тисячі євро з огляду на те, що його людську гідність було «принижено правоохоронцями у тяжкій формі». Земельний суд у Франкфурті-на-Майні постановив, що додатково до суми компенсації уряд федеральної землі Гессен має виплатити відсотки за всі роки, що минули з моменту порушення прав затриманого.

Під час одного з допитів 2002 року віце-президент поліції Франкфурта Вольфґанґ Дашнер пригрозив Ґефґену застосуванням сили, якщо він не вкаже на місце, де він переховував тіло вбитої дитини. Це була вже друга спроба дізнатися про місце знаходження жертви після того, як одного разу підслідний дав неправдиві свідчення. Після погроз «завдати йому неймовірного болю» вбивця назвав місце поховання хлопця.

Після допиту віце-президент поліції сам подав рапорт про застосування незаконних засобів дізнання. Прокуратура згодом передала до суду карну справу проти поліцейського начальника. 2004 року Вольфґанґа Дашнера було засуджено до умовного покарання - дисциплінарного стягнення та грошового штрафу.

Нинішній судовий процес стосувався лише обсягу компенсацій за «перенесені підслідним страждання». Суд визнав дії слідчих «тяжким порушенням прав підслідного». На переконання судді Кристофа Гефтера, обтяжуючими обставинами протиправних дій проти Маґнуса Ґефґена є той факт, що на момент висловлення погроз слідством не були вичерпані всі законні методи дізнання, аби отримати свідчення.

Надія знайти хлопця живим

27 вересня 2002 року студент юридичного факультету Маґнус Ґефґен викрав 11-річного Якоба фон Метцлера, коли син відомого банкіра повертався додому зі школи. Невдовзі злодій задушив хлопця і сховав його тіло в озері. Двома днями пізніше сім’я Метцлера виплачує злочинцю один мільйон євро викупу. Після отримання грошей Ґефґена та його подругу в аеропорту Франкфурта затримує поліція.

Погрози, про які йдеться в нинішньому судовому вироку, мали місце під час другого допиту підозрюваного. У свій захист Вольфґанґ Дашнер наголошує, що на четвертий день після викрадення він сподівався знайти хлопця живим і вів допит «під тиском часу». Зрештою, зауважує представник поліції, сумнівів у причетності підсудного до викрадення дитини у нього не було – поліція знайшла у нього в помешканні отриманий викуп.

Під час судового процесу проти Дашнера у Німеччині розгорілася дискусія щодо методів дізнання «під тиском обставин». Чимало відомих правників і політиків підтримали дії начальника поліції Франкфурта-на-Майні. Водночас, до останнього був під питанням вирок суду проти підозрюваного у вбивстві хлопця. Адже справа проти нього була частково побудована на свідченнях, отриманих незаконним шляхом – під тиском. Утім, зрештою Маґнус Ґефґен у суді підтвердив свої свідчення і всі питання було знято.

Євген Тейзе/dpa, afp, dapd
Редактор: Володимир Медяний