Важкі діти та супер-няня

Малеча б’ється, плюється, лається, влаштовує істерики, зневажає батьків. Аж ось до неї приїздить супер-няня і вчить татуся та матусю, як правильно виховувати їхню „важку дитину”. Таке шоу демонструють по одному з німецьких телеканалів щотижня. Родини справжні – проблеми теж. Програма – „про наболіле”, б’є рекорди популярності.

Хендрік Бьомер шоу „Супер-няня не дивиться”. Він - батько із досвідом: старшому сину – 21, молодшій донечці - чотири. Виховував Хендрік Бьомер їх не тільки у різні часи, а ще й у різних системах. Адже до об’єднання Німеччини мешкав у НДР.

Це різне ставлення до цінностей. Сьогодні дітей виховують як егоїстів. Раніше такого не було, адже усе спиралося на так званий колектив. Наголос робився на тому, що дітей виховують в колективі і вони мають до цього свідомо ставитися.

За словами Хендріка Бьомера, сьогодні батьки відчувають, що їх полишили на самоті із проблемами виховання. У НДР такого не було.

Тоді було відчуття, що в дитини є певний накреслений шлях. Садочок, школа, здобування якоїсь професії. Було відчуття, що ти просто це все встановив на певну колію і далі воно котиться . Сьогодні це більше так би мовити приватна ініціатива. Потрібно багато чого самому робити. А це може далеко не кожен.

В цьому якраз і полягає проблема – впевнені фахівці. Німецькі батьки розгублені. Вони більше не впевнені – що правильно, а що – ні. Тому виховувати дітей їм стає дедалі складніше. Розповідає Манфред Цієрпка – професор психолог університету міста Гайдельберг:

Батьки не впевнені щодо питання цінностей та норм, що в принципі має бути невід’ємною складовою виховання. Потрібно знати цілі, для чого ти хочеш виховати дитину.

У Західній Німеччині, на відміну від Східної, твердить Манфред Цієрпка, в кінці 60х років було зроблено спробу переглянути традиційні цінності суспільства. Представники нового покоління почали сумніватися, чи правильно їх виховували. Батьківський авторитет було поставлено під сумнів. Тож, молоді татусі та матусі надавали своїм дітям повну свободу, наполягали, щоб чада називали їх виключно по імені та дискутували з приводу світових проблем замість того, щоб пояснювати дитині незрозумілі речі зрозумілою для неї мовою.

Розповідає Рольф Венкель. Йому – 53. У 68му він якраз закінчував школу:

Тоді був зовсім інший дух часу. Після того все стало набагато ліберальніше. Тепер інше уявлення люди мають про мораль. Коли мене виховували, набагато більше було заборон, ніж тепер.

У Рольфа Венкеля дві дорослі доньки. З власного батьківського досвіду він зробив висновок, що в принці у заборонах (проти яких сам колись виступав) нічого поганого немає.

Сьогодні і вчені визнають – підхід до виховання дітей, коли їм все дозволялося, був хибним. Психолог Манфред Цієрпка:

Батьки тепер борються за те, щоб справді стати авторитетом для дітей. До того ж діти потребують правил та меж. Сьогодні ми вже напевне знаємо – для того, щоб дитина нормально розвивалася, потрібно встановити для неї певні межі.

Приблизно про це весь часі розповідає супер-няня з екрана телевізора.

Втім, на думку Хендріка Бьомера, поради супер-няні німецькому суспільству навряд чи допоможуть. „Телебачення може мені показати як класти плитку на підлозі, чи як куховарити. Але як виховати дитину – ні” – говорить Хендрік Бьомер:

Телевізор, навпаки, багато чого псує. Йдеться про те, що у дітей є багатий вибір, який батьки змушені хоч якось обмежувати, щоб дитина не сиділа цілий день перед блакитним екраном. І ось в телевізорі з’являється супер-няня, яка виховує важких дітей. Які, можливо, стали такими не без допомоги телевізора.

Втім, поради можна отримати не лише за допомогою телевізора. У багатьох містах працюють батьківські школи. Керівники деяких федеральних земель навіть розмірковують, чи не зробити їхні відвідини обов’язковими для всіх батьків. Хто не ходить – не отримує фінансової допомоги для дитини. До дій, політиків спонукають соціологи. На їхню думку - за низької народжуваності, німецьке суспільство не може собі дозволити неправильно виховувати дітей.

Тетяна Карпенко