Бельгія подолала політичну кризу з "нетиповим" прем'єром

Цього разу багато чого в історії Бельгії було вперше. Вперше країна жила так довго без уряду (більше 530 днів), а коли його було сформовано, цей кабмін став найменшим за всю історію - усього 13 міністрів та 6 державних секретарів. Та це ще не все. Вперше з 1979 року уряд очолив представник політичної партії франкофонів.

Соціаліст Еліо Ді Рупо є також першим бельгійським прем'єром, який відкрито визнає свою приналежність до сексуальних меншин. А ще він перший голова уряду, який походить з родини іммігрантів - Ді Рупо за походженням італієць.

Бельгійці схвально ставляться до Ді Рупо

Втім, бельгійців це, схоже, не надто обходить. Пересічні мешканці на вулицях Брюсселя схвально ставляться до нового голови уряду і наголошують на його працелюбності і таланті посередника, адже саме Ді Рупо, нарешті, вдалося влаштувати за одним столом переговорів валлонів та фламів.

"Для мене - немає проблем. Я вважаю дуже добре, що у нас тепер за прем'єра італієць. У лапках, звичайно. Який, на жаль, дуже погано розмовляє фламандською",- каже один з перехожих. "Я вважаю, у нього є всі шанси створити добрий уряд, і сподіваюся, що йому це вдасться. Звичайно, недоліком є те, що він не розмовляє фламандською",- вважає мешканка Брюсселя.

Новий прем'єр пробився з низів

У Еліо Ді Рупо, власне, було небагато шансів колись пробитися на політичний олімп. Його батько-шахтар загинув, коли Еліо був усього рік. Хлопець вчився у школі погано і навіть залишався на другий рік. На щастя, вчитель хімії помітив хист хлопця до цього фаху і заохотив до навчання, щоб вступити до університету.

Ще студентом Ді Рупо приєднався до соціалістів. Втім, незважаючи на те, що політика в Бельгії історично тісно переплетена із мовним питанням, особливої уваги фламандській мові він не присвятив. На це тепер нарікає навіть колишній вчитель Ді Рупо: "Я маю сказати - це його помилка. Колі він починав кар'єру, потрібно було добре вивчити фламандську. Оскільки зрозуміло, що наш державний устрій вимагає цього. Нині йому потрібно дуже багато наздоганяти. Просто прірва лежить між тим, що він знає і чого не знає".

Для германофонів місця не знайшлося

З цього приводу переймається не лише вчитель. Виявилося, що шість міністрів з нового уряду походять з Західної Фландрії, де розмовляють на дуже своєрідному діалекті фламандської. Тож, місцеві жителі непокояться - як розумітиме нових міністрів прем'єр, який не те що діалектів, а й нормованою мовою погано володіє. Ді Рупо до цього ставиться з гумором. Він говорить, що у разі необхідності достатньо колег, які зможуть перекласти.

Втім, за дебатами навколо французької та фламандської мов бельгійці часто забувають про те, що їхня країна є де-юре тримовною. Третьою офіційною мовою країни є німецька. Нинішній же уряд, який присягнув королю Альберту ІІ у вівторок, 6 грудня, складається з 6 фламандців і 6 валлонів. Германофонів в кабміні міністрів немає. "Необхідна будь-яка кількість міністрів - франкофони та флами. У конституції сказано, що максимальна кількість міністрів - це 15. Тобто, один прем'єр, 7 міністрів-франкофонів, 7 міністрів фламів. Звичайно, в уряді можуть бути і германофони. Але це усього лише гіпотеза, адже в конституції чітко сказано, що має буту дві групи міністрів - франкофони та фламандці, про третю там нічого не сказано",- розповідає Франсіс Дельпере, голова фракції франкофонів-соціалістів у сенаті.

Економіка важливіша за мови

Водночас чергове з'ясування стосунків щодо мовного питання - це зовсім не те, чого очікують від нового уряду. Головним питанням на порядку денному є подолання економічної кризи - на цьому наголошують найбільші друковані видання Бельгії.Зрештою, ця країна вже давно балансує на межі, нині ж світові рейтингові агенції пригрозили, що можуть понизити рейтинг Бельгії ще сильніше.

Автор: Тетяна Карпенко
Редактор: Захар Бутирський