1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Без фіналу: як в Україні відреагували на переговори у Женеві

Олександр Савицький
11 січня 2022 р.

За підсумками переговорів з питань безпеки США та РФ окреслили умови, від яких не мають намірів відмовлятись. В Україні ж вважають, що сторони хоч і прямують в глухий кут, але у 2022-му напруження спаде.

https://p.dw.com/p/45MWl
Венді Шерман (л) та Сергій Рябков у Женеві
Венді Шерман (л) та Сергій Рябков у Женеві 10 січняФото: Denis Balibouse/KEYSTONE/REUTERS/dpa/picture alliance

Понад семигодинні спеціальні переговори на рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств США та РФ 10 січня у Женеві не стали проривом у двосторонніх відносинах. Вашингтон не готовий відмовлятися від перспективи розширення НАТО, але може поступитися Росії у деяких питаннях розміщення озброєнь та військ. Росія ж продовжує наполягати на нерозширенні НАТО та нерозміщенні американських ракет у Центральній Європі.

"Червоні лінії" в розумінні США та Росії

За словами очільниці американської делегації, заступниці держсекретаря США Венді Шерман, її країна ніколи не поставить під сумнів принцип "відкритих дверей" в НАТО. Водночас вона висловила зацікавлення подальшими дискусіями з Росією про ракетні системи в Європі, обмеження масштабів військових навчань на континенті та більшої прозорості в діях військових обох країн. Про це Шерман заявила під час брифінгу після завершення перемовин у Женеві. Вона зазначила, що США у своїх контактах з Росією не мають намірів ухвалювати рішення щодо долі України без участі України, Європи без Європи та НАТО без НАТО.

Читайте також: Коментар: Путін тріумфує, Захід лавірує

Своєю чергою, глава російської делегації, заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков сказав, що терміни продовження контактів зі США щодо питань безпеки та можливих форматів такого діалогу будуть визначені за підсумками консультацій з НАТО 12 січня і в рамках ОБСЄ 13 січня. Водночас Рябков заявив, що Москва не відмовиться від принципів нерозширення НАТО, нерозміщення ударних ракетних комплексів "на небезпечній для Росії дистанції" та наполягатиме на необхідності припинення "військового освоєння" нових членів НАТО. "Ні Україна, ні Грузія не мають стати членами Північноатлантичного альянсу", - наголосив Рябков на брифінгу за підсумками переговорів із США.

Як і очікувалося ще до зустрічі у Женеві, прориву на ній не сталося. Держсекретар США Ентоні Блінкен перед початком переговорів в інтерв'ю телеканалу ABC запевнив, що у Вашингтоні готові розглядати "будь-які легітимні занепокоєння Росії", але зізнався, що не очікує прориву в умовах триваючої концентрації російського війська поблизу кордонів України. Рябков також прогнозував "важкі" переговори 10 січня і уже напередодні висловлював "розчарування" сигналами з США.

Війна ультиматумів?

Коментуючи підсумки женевських перемовин, український військовий експерт Олег Жданов зазначив, що у відповідь на свої проєкти угод з нової архітектури безпеки в Європі (17 грудня Москва опублікувала напрацьовані нею проєкти угод з НАТО і США, які виключають подальше розширення НАТО. - Ред.) Росія фактично отримала від Заходу такий самий жорсткий ультиматум. "Подібного протистояння між Росією і США не було від завершення "холодної війни". Путін не може зробити крок назад і піти на поступки, бо для нього це означатиме політичну смерть. Ситуація зайшла у глухий кут, і оточення Путіна може здійснити спробу усунення його від влади в найкращих традиціях Російської імперії", - припустив експерт.

Він вважає готовність США скоротити кількість військових навчань поблизу кордонів Росії та відмовитися від розміщення своїх ракет в Україні "дуже сумнівною поступкою", на яку Росія навряд чи погодиться. "Москва розуміє, що вона слабша за Захід, і поводиться більш агресивно. Тоді як Захід - як більш сильна сторона - провадить політику стримування і намагається домовитись", - вважає Жданов. Але позиції сторін, на його думку, і далі діаметрально протилежні.

Читайте також: Росія та Україна. Як вони опинились на порозі великої війни

Цю ситуацію для Москви називає "провалом" народний депутат від "Слуги народу" Єгор Чернєв, і через це РФ може визнати незалежність самопроголошених "ЛНР" та "ДНР". Проєкт, за його словами, вже підготовлений і може бути розглянутий у Держдумі найближчим часом. Чернєв припустив, що Кремль очікує на сприйняття цього Заходом як меншого зла, ніж ескалації агресії в Україні. "Визнання Росією "ЛНР/ДНР" також означатиме і визнання їхніх претензій на решту Донецької та Луганської областей (…) й надання їм всілякої підтримки. Це дозволить Росії формально не брати участь у війні, щоб не потрапити під санкції, але повністю дестабілізує ситуацію в Україні та Європі", - написав Чернєв на своїй сторінці у Facebook.

Хто виграє перший дипломатичний раунд?

Натомість представниця партії "Голос" у парламенті Інна Совсун вважає, що президенту Росії Володимиру Путіну вже вдалося дуже сильно змінити тональність розмови із Заходом і підвищити ставки. "Ще пів року тому ключовою проблемою відносин Вашингтона і Москви були санкції проти газогону "Північний потік-2". А тепер з ініціативи Москви "найболючішою проблемою" стала міжнародна безпека. Як наслідок - Путін виглядає як лідер світового масштабу, з яким необхідно вести переговори. А тим часом, підвищуючи ставки на міжнародній арені, Путін намагається зміцнити свою владу всередині Росії", - зазначила Совсун.

Проведені в Женеві російські "червоні лінії" виглядають нереалістичними. Натомість американські теми для подальших дискусій можуть бути корисними для обох сторін. Так оцінив женевські перемовини аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. "Ракети малої та середньої дальності і так ніхто не збирався розміщувати в Україні, а наближення кордонів НАТО до Росії лише зміцнило б безпеку самої Росії. США можуть піти на поступки Москві з цих питань, але тільки за умови дзеркальних дій з боку Кремля", - зазначив експерт.

Натомість політолог Віктор Небоженко прогнозує після Женеви зниження напруження публічного протистояння між Москвою і Вашингтоном упродовж 2022 року. Він відзначив "дуже низький" рівень представництва на переговорах і той факт, що вони відбувалися не у женевських приміщеннях для міжнародних форумів, а в американському посольстві. "Складається враження, що сторони вже заздалегідь про щось непублічно домовилися. Російська сторона вже пішла на поступки, бо Рябков спростовував, що грудневі вимоги Москви є ультиматумом, і виконати їх упродовж чотирьох тижнів також вже ніхто з росіян не наполягає, кудись поділася і умова розглядати цей "неультиматум" неодмінно цілісним пакетом", - нагадав експерт.

Переговори в Женеві: що очікують на передовій